10 найкрасивіших мостів світу: історія, рекорди й мости у квітах

Мости — це не лише інженерія, а й архітектура, історія та романтика. Одні мости тримають рекорди довжини й прольоту, інші пережили війни й стали символами примирення, ще інші перетворилися на справжні сади. Зібрали десять найкрасивіших і найвражаючіших мостів світу з перевіреними фактами, а також мости, що потопають у квітах, і ті, які варто побачити в Україні.

Живі квіти для дому й у подарунок — кошики квітів та квіти в коробці.

Переглянути фото в повному розмірі

Гарбор-Брідж, Сідней

Переглянути фото в повному розмірі

Сталевий арковий міст через затоку Порт-Джексон відкрили 1932 року. Разом із Сіднейською оперою він став головним символом міста, а місцеві лагідно називають його «Вішалкою» через форму арки. Загальна довжина мосту — 1149 метрів, верхня точка арки здіймається на 134 метри над водою. За даними Книги рекордів Гіннесса, це найширший міст із великим прольотом у світі: 48,8 метра. Туристи можуть піднятися на вершину арки з екскурсією в страхувальному спорядженні.

Ересуннський міст, Данія — Швеція

Переглянути фото в повному розмірі

Міст через протоку Ересунн сполучає Копенгаген і Мальме й відкритий із 2000 року. Сама мостова частина завдовжки близько 7,8 км переходить у штучний острів Пеберхольм, а далі дорога пірнає під воду в тунель. Мостом проходять і автомобільна траса, і залізниця. Широку відомість йому приніс скандинавський серіал «Міст».

Акасі-Кайкьо, Японія

Переглянути фото в повному розмірі

Висячий міст Акасі-Кайкьо сполучає острів Хонсю з островом Авадзі. Його центральний проліт — 1991 метр, і майже чверть століття, з 1998 до 2022 року, він лишався найдовшим у світі серед висячих мостів, доки його не перевершив міст Чанаккале в Туреччині. Конструкцію розраховано на сильні тайфуни й землетруси — під час будівництва після землетрусу в Кобе 1995 року відстань між опорами навіть збільшилася майже на метр.

Понте-Веккьо, Флоренція

Переглянути фото в повному розмірі

Нинішній Понте-Веккьо («Старий міст») збудували 1345 року. Спершу на ньому торгували м'ясники й шкіряники, але 1593 року великий герцог Фердинандо I наказав залишити тут лише ювелірів — і крамниці золотарів працюють на мосту досі. Над ними проходить коридор Вазарі, що сполучає палаци Медічі. 1944 року війська, що відступали, підірвали всі мости Флоренції, крім Понте-Веккьо.

Старий міст, Мостар

Переглянути фото в повному розмірі

Витончений кам'яний міст через річку Неретву в Боснії та Герцеговині збудували османські майстри 1566 року. 1993 року, під час війни, його зруйнували, а 2004 року відновили з використанням оригінальних технологій і каменю з місцевих кар'єрів. Сьогодні міст занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і він вважається символом примирення. Улітку місцеві пірнальники стрибають із нього в річку з висоти понад 20 метрів.

Міст Хелікс, Сингапур

Переглянути фото в повному розмірі

Пішохідний міст Хелікс у районі затоки Марина-Бей відкрили 2010 року. Його сталеві спіралі повторюють форму подвійної спіралі ДНК, а ввечері конструкцію підсвічують різнокольоровими вогнями. З мосту відкривається вид на готель Marina Bay Sands і набережні, тож тут облаштовано оглядові майданчики.

Золоті Ворота, Сан-Франциско

Переглянути фото в повному розмірі

Висячий міст Золоті Ворота відкрили 1937 року. Його центральний проліт завдовжки 1280 метрів був найдовшим у світі до 1964 року. Знаменитий колір мосту називається «міжнародний помаранчевий»: його обрали, бо він добре помітний у частих туманах і гармонує з довколишніми пагорбами. Міст постійно підфарбовують, щоб захистити метал від морської солі.

Міст Банпо, Сеул

Переглянути фото в повному розмірі

Міст Банпо через річку Ханган знаменитий фонтаном «Місячна веселка», який 2008 року потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найдовший фонтан на мосту. Струмені води завдовжки понад кілометр б'ють з обох боків мосту, а ввечері їх підсвічують сотні кольорових прожекторів під музику. Шоу відбувається в теплу пору року.

Міст через затоку Ханчжоувань, Китай

Переглянути фото в повному розмірі

Міст завдовжки близько 36 км через затоку Ханчжоувань відкрили 2008 року; на момент відкриття він був одним із найдовших морських мостів у світі. У плані він вигнутий літерою S — так водіям легше зберігати концентрацію, а конструкція краще протистоїть течіям. Посередині мосту облаштовано майданчик для відпочинку з оглядовою вежею.

Мости у квітах

Для тих, хто любить квіти, є окрема категорія мостів. У містечку Шелберн-Фоллс у штаті Массачусетс із 1929 року існує Міст квітів — колишній трамвайний міст, який мешканці перетворили на сад завдовжки близько 120 метрів, де з весни до осені цвітуть сотні рослин. А дерев'яний Капелльбрюкке в Люцерні, один із найстаріших критих мостів Європи, влітку прикрашають ящиками з квітучою геранню. Про інші місця, де квіти створюють пейзаж, читайте у статті найкрасивіші пейзажі світу.

Мости України, які варто побачити

• Міст Патона в Києві — відкритий 1953 року й став першим у світі суцільнозварним автомобільним мостом такої довжини.
• Пішохідно-велосипедний міст у Києві — сполучає Володимирську гірку й парк «Хрещатий»; відкритий 2019 року, частину настилу зроблено зі скла.
• Мости Кам'янця-Подільського — старовинний Турецький міст, що багато разів перебудовувався протягом століть, веде до Старої фортеці над каньйоном Смотрича.

Часті запитання

Який міст найдовший у світі?

Серед усіх мостів лідирують залізничні віадуки в Китаї завдовжки понад 100 км. Найдовший проліт висячого мосту сьогодні має міст Чанаккале 1915 у Туреччині — 2023 метри.

Чому міст Золоті Ворота помаранчевий?

Колір «міжнародний помаранчевий» добре помітний у тумані й поєднується з природним ландшафтом затоки.

Який міст в Україні найвідоміший?

Серед найвідоміших — міст Патона й пішохідний міст у Києві, а також Турецький міст у Кам'янці-Подільському.

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.

Сторінка автора →