Матеріал підготовлено за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Ірис — квітка неймовірної краси й водночас невибаглива, тому її люблять і садівники, і флористи. Своє ім'я він отримав на честь давньогрецької богині веселки Іриди — за розмаїття забарвлень. Іриси ростуть на клумбах, біля водойм, на альпійських гірках і навіть у горщиках, а в букетах їх цінують за виразну форму. У роді налічують близько 300 видів, а зареєстрованих сортів — десятки тисяч.
Значення: мовою квітів ірис символізує радість, надію, мудрість і повагу. Це універсальний подарунок — і для жінок, і для чоловіків.
Класифікація ірисів
Садівники ділять іриси на три великі групи: бородаті, безбороді й цибулинні.
Бородаті іриси
Найбільша й найпопулярніша група кореневищних ірисів. Свою назву вони отримали за смужку яскравих волосків — «борідку» — на відігнутих донизу нижніх частках оцвітини. За висотою їх ділять на шість класів:
Клас
Висота
Цвітіння
Мініатюрні карликові (MDB)
до 20 см
найраніші, квітень
Стандартні карликові (SDB)
20–40 см
кінець квітня — травень
Проміжні (IB)
40–70 см
травень
Бордюрні (BB)
40–70 см
разом із високими
Мініатюрні високі (MTB)
40–70 см, витончені квітки
разом із високими
Високі (TB)
понад 70 см
кінець травня — червень
Безбороді іриси
Кореневищні іриси без «борідки». Квітки в них зазвичай легші й витонченіші, а листя тонше. Сюди належать сибірські, японські, спурії, луїзіанські й болотні іриси.
Цибулинні іриси
Ростуть із цибулин, цвітуть рано й улітку переходять у спокій. Це сітчасті іриси (іридодиктіуми), голландські (ксифіуми) та юнони. Іноді їх виділяють в окремі роди.
Ірис сибірський — один із найвитриваліших: зимостійкий, мириться з вологим ґрунтом, утворює щільні куртини з вузьким листям і ліловими, синіми, білими чи жовтими квітками. Чудово підходить для початківців.
Японський ірис (мечоподібний, I. ensata) — великі пласкі квітки до 20 см, висота до 1 м. Любить кислий ґрунт без вапна, рясний полив улітку й суху зимівлю. Цвіте пізніше за інших — наприкінці червня — у липні.
Луїзіанські іриси — вологолюбні, ростуть біля води й навіть на мілководді (10–15 см), гарні для зрізки. У нашому кліматі потребують укриття.
Регелія — іриси з гір Середньої Азії, названі на честь ботаніка Едуарда Регеля. Квітки з вишуканим прожилковим візерунком. Потребують сонця, легкого ґрунту й сухого літа, тож у вологих садах вибагливі.
Голландський ірис (ксифіум) — головний ірис квіткового ринку: саме його найчастіше продають у зрізці від зими до літа. Сині, фіолетові, жовті й білі квітки на прямих стеблах.
Юнони — цибулинні іриси з м'ясистими коренями й листям, розташованим, як у кукурудзи. Цвітуть навесні, люблять сухе літо; селекціонери й досі виводять нові сорти.
Сонце. Більшість ірисів рясно цвіте лише на сонячному місці.
Ґрунт. Бородатим потрібна легка, добре дренована земля: кореневище садять неглибоко, щоб його верх лишався на поверхні. Сибірським, японським і луїзіанським — волога.
Полив. Регулярний навесні й під час цвітіння; після цвітіння бородаті іриси віддають перевагу сухості.
Поділ. Раз на 3–5 років, через 2–4 тижні після цвітіння, інакше куртина загущується й перестає цвісти.
Догляд. Видаляйте відцвілі квітки й старе листя, оглядайте кореневища на гниль та ірисову муху.
Іриси в подарунок
Іриси — універсальні квіти, що пасують до урочистості, дня народження, річниці чи просто щоб потішити близьку людину. Їх дарують і жінкам, і чоловікам. Букет з ірисами можна замовити в UFL з доставкою або обрати в салоні на вул. Костянтинівській, 56а в Києві. Флористи підкажуть, як продовжити життя букета: підрізайте стебла, міняйте воду й знімайте зів'ялі квітки — бутони нижче розкриються.
Часті запитання
Скільки днів іриси простоять у вазі?
Голландські іриси стоять 5–7 днів; кожна квітка живе 2–3 дні, але на стеблі розкриваються нові бутони.
Коли пересаджувати іриси?
Бородаті — через 2–4 тижні після цвітіння, у липні — серпні; сибірські — ранньої весни або наприкінці літа.
Чи можна вирощувати іриси в горщику?
Так, найкраще підходять карликові бородаті й сітчасті іриси, а також голландські для вигонки.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.