Бутоньєрка — маленька деталь, яка пов'язує образ нареченого з букетом нареченої. Розбираємо, звідки прийшла ця традиція, кому її носити, де й як кріпити, які квіти витримають цілий день без води і як зробити бутоньєрку власноруч, зокрема для зимового весілля.
Бутоньєрку зручно замовити разом із букетом — дивіться букети нареченої.
Головне про весільну бутоньєрку
Звідки взялася традиція
Квітка в петлиці піджака увійшла в моду в XIX столітті: тоді на лацканах навіть робили спеціальну петлицю для стебла. Поступово бутоньєрка стала частиною весільного образу нареченого — як «відповідь» на букет нареченої. В українській традиції її часто прикріплює нареченому наречена або її мама перед викупом чи церемонією.
Бутоньєрка весь день обходиться без води, тож потрібні стійкі квіти невеликого розміру:
Троянди — бутон або кущова троянда, найпопулярніший варіант.
Ранункулюси, гвоздики, фрезія — ошатно й стійко.
Орхідея дендробіум — для елегантного образу.
Сукуленти, бавовна, еринґіум, лаванда, гіперикум — для бохо й еко-стилю.
Уникайте лілій (пилок бруднить костюм) і дуже ніжних квітів, що швидко в'януть без води. Колір бутоньєрки добирають до букета — ідеї щодо кольорів у статті про колір весілля.
Зробіть бутоньєрку напередодні або вранці в день весілля. До виходу зберігайте в коробці в холодильнику при 3–6 °C, подалі від фруктів; не кладіть у морозилку. Легке обприскування перед зберіганням допоможе пелюсткам лишатися пружними.
Бутоньєрка для зимового весілля
Узимку гарні стійкі матеріали, які не бояться холоду: гілочки хвої, бавовна, шишки, ягоди гіперикуму чи падуба (декоративні, неїстівні), сухоцвіти, а також білі троянди й еустома. Кольори — білий, сріблястий, бордовий, темно-зелений.
Зазвичай її замовляють у того самого флориста, що й букет нареченої, щоб вони поєднувалися.
Чи можна зробити бутоньєрку зі штучних квітів?
Можна, особливо для довгої фотосесії взимку, але живі квіти зблизька виглядають природніше.
Бутоньєрку носять ліворуч чи праворуч?
Ліворуч, на лацкані піджака, над серцем.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.