Чорногорія маленька, але за один день тут можна побачити і середземноморське узбережжя з мімозами та олеандрами, і гірські ліси, де ще лежить сніг. Розповідаємо, куди їхати, щоб побачити природу країни, а не лише пляжі Будви.
Херцег-Нові. Місто біля входу в Бока-Которську затоку називають містом мімози. Від кінця 1960-х тут щолютого відбувається свято мімози з карнавалом і концертами.
Скадарське озеро. Найбільше озеро Балкан і національний парк. Улітку його затоки вкриваються лататтям, а в очеретах гніздяться кучеряві пелікани.
Дурмітор. Національний парк у горах на півночі країни, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Тут льодовикові озера, хвойні ліси й каньйон річки Тара.
Біоградська Гора. Один з останніх пралісів Європи зі столітніми буками та ялинами довкола гірського озера.
На узбережжі майже цілий рік щось цвіте: у лютому — мімоза, навесні — дрок, гліцинія й цитрусові, улітку — олеандри, бугенвілії та гранати. Старі міста Котор і Будва потопають у зелені, а в горах навесні зацвітають луки з орхідеями й тирличами.
Найкращий час для природи. Травень — червень і вересень: не спекотно, у горах уже розтанув сніг.
Для свята мімози. Лютий, коли в Європі ще зима.
Важливо. У національних парках потрібен вхідний квиток, а збирати рослини заборонено.
У лютому, зазвичай упродовж кількох тижнів, із карнавальною ходою в один із вихідних.
Де в Чорногорії побачити латаття?
На Скадарському озері, найкраще влітку, під час прогулянки човном.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.