Хорватію зазвичай обирають заради моря, але ця країна не менш цікава тим, хто любить рослини. Тут є лавандові острови, один із найстаріших садів Адріатики, озера в букових лісах і гаї олив, яким понад тисячу років. Зібрали місця, куди варто зазирнути між пляжами.
Острів Хвар. Його здавна називають лавандовим островом. Поля цвітуть зазвичай у червні — на початку липня, а в селах продають олію та мішечки із сухими суцвіттями.
Дендропарк Трстено. Під Дубровником зберігся сад, закладений ще в добу Ренесансу: старі платани, пальми, фонтан із Нептуном і вид на море.
Плітвіцькі озера. Національний парк із каскаду озер і водоспадів, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Дерев’яні настили пролягають просто над водою.
Оливкові сади Луна на острові Паг. Гай диких олив, багато дерев у якому ростуть уже кілька століть.
Ботанічний сад Загреба. Невеликий сад у центрі столиці зі ставками й колекцією місцевих рослин.
Середземноморський клімат узбережжя дає змогу рости розмарину, олеандрам, бугенвіліям і агавам просто на вулицях. Навесні пагорби вкриваються квітучим дроком і шавлією, а в горах трапляється ендемік — хорватський ірис (Iris croatica). Його вважають національною квіткою країни.
Найкращий час. Травень — червень: зелень ще свіжа, цвітуть лаванда й олеандри, а спеки й натовпів менше, ніж у серпні.
Що привезти. Лавандову олію й саше, оливкову олію, сушені трави.
Важливо. У національних парках не можна зривати рослини й сходити з маршрутів.
Зазвичай у червні — на початку липня, точні строки залежать від погоди.
Скільки часу потрібно на Плітвіцькі озера?
Основні маршрути проходять за 4–6 годин, але багато хто залишається на два дні, щоб побачити і верхні, і нижні озера.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.