Маранту називають «молитовною рослиною»: удень її листя розкрите горизонтально, а надвечір піднімається й складається, наче долоні в молитві. Крім цієї особливості, маранту цінують за візерункове листя з яскравими прожилками й плямами. Рослина не найпростіша, але якщо зрозуміти її потреби, вона довго залишається ошатною.
Рух листя пов’язаний із добовим ритмом рослини. Біля основи листка є потовщення — подушечка, клітини якої змінюють тиск рідини й піднімають чи опускають листок залежно від освітлення. Таке явище ботаніки називають ніктинастією; воно є й в інших рослин, наприклад у квасениці.
Що це за рослина
Рід Maranta належить до родини марантових і походить із тропічних лісів Бразилії. Назву дано на честь італійського лікаря й ботаніка XVI століття Бартоломео Маранти. Найчастіше в продажу маранта біложилкова (Maranta leuconeura) та її форми: із червоними прожилками, з темними «слідами» вздовж центральної жилки, зі сріблястим малюнком. Найближчі родичі маранти — калатеї й ктенанте.
Якщо рослині бракує світла або вона ослаблена, рухи стають менш помітними. Дайте їй більше розсіяного світла.
Чим маранта відрізняється від калатеї?
Це близькі рослини з однієї родини. Маранти зазвичай нижчі й розлогіші, у багатьох калатей листя більше й росте розеткою.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.