«Старим Новим роком» довго називали свято, яке за юліанським календарем припадало на ніч із 13 на 14 січня. В українській традиції це Щедрий вечір (Маланка) і день Василя — зі щедрівками, перевдяганнями й посіванням. Від 2023 року Православна церква України й УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тож ці свята тепер відзначають 31 грудня та 1 січня. Розповідаємо, у чому їхній зміст і який вигляд вони мають сьогодні.
Увечері напередодні Василя родина збиралася за «щедрою» вечерею: на столі була кутя з маслом чи салом і м’ясні страви — на відміну від пісного Святого вечора. Молодь ходила від хати до хати зі щедрівками — піснями-побажаннями багатства й урожаю. Найвідоміша з них — «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, що став усесвітньо відомим як Carol of the Bells.
Маланка — веселе народне дійство з перевдяганнями: ряджені зображують Маланку, Василя, діда, козу, ведмедя й інших персонажів, розігрують сценки й вітають господарів. Особливо яскраві маланкові ходи збереглися на Буковині та Прикарпатті.
День Василя й посівання
Уранці в день Василя хлопчики ходять посівати: кидають у хаті зерно й бажають господарям урожаю, здоров’я та щастя в новому році. Першим гостем у домі за звичаєм мав бути чоловік — вважалося, що це приносить удачу.
Як прикрасити дім до свята
Дідух або колоски пшениці — символ урожаю й предків.
Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар — 31 грудня, а день Василя — 1 січня. Частина людей за звичкою святкує й 13–14 січня.
Чому свято називали «Старим Новим роком»?
Бо воно збігалося з Новим роком за юліанським календарем, який відставав від григоріанського на 13 днів.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.