Тепла червнева ніч, тиша біля струмка — і над травою спалахують десятки мерехтливих вогників. Світлячки зачаровують людей у різних країнах, а в Японії милування ними стало справжньою традицією. Розповідаємо, як працює живе світло і де побачити світлячків.
Світлячки — це жуки з родини Lampyridae. У світі їх відомо близько двох тисяч видів. Світяться вони, щоб знайти пару: самці й самиці обмінюються світловими сигналами, і кожен вид має свій «код» спалахів. Личинки багатьох видів теж світяться — імовірно, це попередження хижакам, що вони неїстівні.
Як улаштоване живе світло
Хімія світіння світлячка
Світло народжується в спеціальних органах на черевці: речовина люциферин окиснюється за допомогою ферменту люциферази, кисню й АТФ. Майже вся енергія йде у світло, а не в тепло, тому таке світло називають холодним.
У Японії світлячків називають «хотару», а милування ними — хотару-ґарі — відоме з давніх часів. Найпопулярніші види — ґендзі-ботару й хейке-ботару. Пік льоту припадає переважно на червень, коли вечорами біля чистих річок і рисових полів відбуваються фестивалі світлячків. Личинки ґендзі-ботару живуть у воді й живляться равликами, тож світлячки там — ознака чистих струмків.
В Україні найчастіше трапляється світлячок звичайний. Його безкрилі самиці сидять у траві й світяться зеленкуватим світлом, а самці прилітають на цей сигнал. Побачити їх можна теплими ночами кінця червня й липня на лісових узліссях, луках, біля водойм — подалі від міських ліхтарів.
Як спостерігати, не нашкодивши
Не світіть ліхтариком і телефоном — штучне світло збиває сигнали світлячків.
Не ловіть їх у банки: світлячки живуть лише кілька тижнів, і кожна ніч важлива для розмноження.
Не використовуйте інсектициди в саду, залиште куточок із високою травою — там живуть личинки.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.