Зелений букет довго вважали «нудним»: мовляв, зелень — це тло, а не головне. Але зелені квіти давно стали окремим трендом у флористиці. Вони виглядають свіжо й незвично, добре поєднуються з будь-якими відтінками й нерідко стоять довше за яскравих «побратимів». Розповідаємо, які квіти бувають натурально зеленими, з чим їх поєднувати і кому дарувати такий букет. Інші квіти з фото, назвами й значенням зібрані в нашому гіді види квітів.
У цих сортів зелений колір натуральний: у пелюстках зберігається хлорофіл. Але в продажу трапляються й пофарбовані квіти — яскраво-смарагдовий відтінок у троянди чи хризантеми майже завжди штучний. Найпопулярніші у флористиці:
Хризантеми — куляста Anastasia Green і дрібноквіткова Feeling Green; стоять 2–3 тижні.
Троянди — Super Green і Jade із салатовими пелюстками.
Гвоздики — Prado Mint і пухнасті «кульки» гвоздики бородатої Green Trick.
Кали й антуріуми — кала Green Goddess, антуріум Midori.
Тюльпани-віридифлора із зеленою смугою на пелюстках, наприклад Spring Green.
Гортензія — багато сортів зеленіють на початку й наприкінці цвітіння.
Молюцела («дзвоники Ірландії») — високі стебла із зеленими чашечками.
Зелений асоціюється з природою, оновленням, ростом і спокоєм. Такий букет доречний, коли хочеться побажати успіху в новій справі, привітати з переїздом, одужанням або просто принести в дім відчуття весни. Строгий зелено-білий букет пасує й для ділового подарунка — зокрема чоловікові.
Пелюстки більшості квітів мають бути помітними на тлі листя — так рослина приваблює запилювачів. Тому зелений колір у квітках трапляється нечасто, а там, де він є, «працює» зазвичай не пелюстка:
у гортензії зелені «квіточки» — це чашолистки; зелений відтінок з’являється на початку цвітіння й наприкінці сезону;
у чемерника зеленіють ті самі чашолистки, які тримаються на рослині тижнями;
у молюцели («ірландські дзвоники») зелені «дзвіночки» вздовж стебла — це розрослі чашечки, а сама квітка всередині маленька й біла.
У сучасних зелених сортів троянд, гвоздик і хризантем хлорофіл у пелюстках зберегли селекціонери. Саме тому такі квіти здаються «живими» навіть у сухуватому букеті й так добре поєднуються з будь-якою зеленню.
Зелена гвоздика: історія одного символу
Найвідоміша «зелена» квітка в історії культури — гвоздика в петлиці Оскара Вайльда. 1892 року на прем’єрі його п’єси «Віяло леді Віндермір» друзі письменника прийшли з пофарбованими в зелений гвоздиками: це був зухвалий естетський жест і виклик тогочасним смакам. Тоді зелених гвоздик у природі не було — квіти фарбували, ставлячи стебла в барвник.
Сьогодні є натуральні зелені сорти гвоздик, і їх охоче додають у сучасні букети. А зелена бутоньєрка досі сприймається як ознака сміливого, нестандартного стилю — наприклад, у нареченого чи дружби на весіллі в природній гамі.
Догляд
Зелені хризантеми й гвоздики — одні з найстійкіших квітів: 2–3 тижні у вазі за звичайного догляду. Підрізайте стебла, міняйте воду раз на 1–2 дні й тримайте букет подалі від фруктів і батарей.
Так, є сорти із салатовими пелюстками, наприклад Super Green і Jade. Яскраво-смарагдові троянди зазвичай пофарбовані.
Зелений букет — це не нудно?
Ні, якщо поєднувати різні фактури: великі хризантеми, пухнасті «кульки» гвоздик, графічні кали й ажурну зелень.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.