На півдні США є місця, де дерева ростуть просто з води: їхні стовбури розширюються біля основи, гілки обвішані сивими пасмами «іспанського моху», а з води стирчать дивні дерев’яні вирости — «коліна». Це болотний кипарис, або таксодій дворядний. Одне з наймальовничіших місць, де його можна побачити, — озеро Каддо на межі Техасу й Луїзіани.
Таксодій дворядний (Taxodium distichum) — хвойне дерево з родини кипарисових, що походить із південного сходу США. На відміну від більшості хвойних, він листопадний: восени м’яка хвоя стає рудою й опадає разом із тонкими гілочками. Дерева живуть дуже довго — окремі екземпляри, за оцінками, старші за тисячу років.
Як він живе у воді
Три особливості болотного кипариса
Розширена основа. Стовбур біля води потовщується, що надає дереву стійкості на м’якому ґрунті.
«Коліна». Над водою з коренів піднімаються конусоподібні вирости. Їхнє призначення до кінця не з’ясоване: учені припускають, що вони допомагають зміцнювати дерево й, можливо, беруть участь у газообміні коренів.
Стійкість до затоплення. Таксодій може роками рости в стоячій воді, хоча насіння проростає лише на вологому, але не затопленому ґрунті.
Озеро Каддо розташоване на сході Техасу біля межі з Луїзіаною. Його протоки й затоки заросли кипарисовими лісами, обвішаними «іспанським мохом» — це не мох, а рослина-епіфіт тиландсія уснеєподібна, родичка кімнатних тиландсій. Завдяки такому краєвиду озеро популярне серед фотографів і любителів каякінгу.
Так, таксодій добре переносить помірний клімат і росте в низці українських ботанічних садів, дендропарків і міських парків, зокрема біля ставків, де теж утворює «коліна». Для саду він підходить, якщо є досить місця й вологий ґрунт: дерево виростає високим і любить сонце.
Садіть на сонячному місці біля ставка чи в низині з вологим ґрунтом.
Молоді дерева поливайте в посуху.
Не лякайтеся осіннього «рудого» листопаду — так і має бути.
Це листопадне хвойне дерево, як модрина: восени хвоя опадає, навесні виростає нова.
Що таке «іспанський мох» на гілках?
Це тиландсія уснеєподібна — рослина-епіфіт, що не паразитує на дереві, а лише використовує його як опору.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.