UFL logo

Хіганбана: квітка осені, легенди й символ Японії

ID:
1926
Кількість переглядів:
13062
Розділ:
Останнє оновлення:


Матеріал підготовлено за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Щороку наприкінці вересня Японія забарвлюється в червоне: береги річок, краї рисових полів і старі цвинтарі вкриваються «вогняним килимом» із тонких павукоподібних квіток. Це хіганбана — квітка, яка захоплює туристів і водночас викликає в багатьох японців забобонний страх.

Хіганбана
Переглянути фото в повному розмірі

Рослина з багатьма іменами

Ботанічна назва хіганбани — лікорис променистий (Lycoris radiata) з родини амарилісових. Рід названо на честь морської німфи Лікоріди з давньогрецької міфології. Рослина потрапила до Японії з Китаю дуже давно — імовірно, разом із рисівництвом.

Японська назва 彼岸花 означає «квітка хігану»: вона розпускається під час осіннього О-Хігану — тижня довкола дня осіннього рівнодення, коли японці відвідують могили предків. Слово «хіган» перекладається як «інший берег», тобто світ мертвих. Квітка має й інші імена:

  • Мандзюсяґе — з буддійської Лотосової сутри, де так називаються небесні квіти;
  • червона павукова лілія та ураганна лілія — англійські назви: квітка схожа на павука й розпускається в сезон тайфунів;
  • народні прізвиська — квітка мертвих, квітка привидів, квітка вогню, отруйна лілія.

Лікорис променистий
Переглянути фото в повному розмірі

Квіти без листя

Квіти й листя лікорису ніколи не зустрічаютьсяСЛБКТЧЛСВЖЛГКвітиЛистяСпокійцвітіннялистяцибулина спить
Спершу з'являється голий квітконіс, листя виростає після цвітіння й відмирає до літа.

Головна особливість лікорису — квіти й листя ніколи не з'являються одночасно. У вересні із землі за кілька днів виростає голий квітконіс заввишки 30–50 см із зонтиком із 5–7 червоних квіток із довгими вигнутими тичинками. Після цвітіння з'являється вузьке темно-зелене листя: воно зимує й відмирає до літа. Японці називають цю особливість «ха-мі-дзу, хана-мі-дзу» — «листя не бачить квітів, квіти не бачать листя».

Чому хіганбани бояться

Усі частини рослини, особливо цибулини, містять отруйний алкалоїд лікорин. Тому японські селяни здавна садили хіганбану по краях рисових полів і на цвинтарях: її цибулини відлякували кротів, мишей та інших тварин, які могли пошкодити врожай чи поховання. У голодні роки цибулини після тривалого вимочування навіть їли, але без обробки вони небезпечні.

Через сусідство з могилами й колір, що нагадує вогонь і кров, квітка стала символом смерті й розлуки. Хіганбану не дарують і не приносять додому: вважається, що це накличе пожежу чи біду. У японській мові квітів (ханакотоба) її значення — «більше не зустрінемося» і «сумні спогади».

Поле хіганбани
Переглянути фото в повному розмірі

Легенда про Мандзю й Саку

З особливістю лікорису пов'язана сумна легенда. Двоє духів охороняли одну рослину: Мандзю беріг квіти, а Сака — листя. Боги заборонили їм зустрічатися, але одного разу вони порушили заборону, побачилися й покохали одне одного. За це їх прокляли: відтоді квіти й листя лікорису ростуть на одній рослині, але ніколи не бачать одне одного. Закохані поклялися зустрітися в наступному житті, але цьому не судилося збутися.

За іншим повір'ям, хіганбана росте вздовж дороги в потойбічний світ і вказує душам шлях до переродження. Кажуть, якщо зустріти людину на дорозі, де цвіте лікорис, більше ви її не побачите.

Червона павукова лілія
Переглянути фото в повному розмірі

Хіганбана в мистецтві

У японському живописі, літературі, манзі й аніме червона павукова лілія — знак трагедії, містики, смерті чи прощання. Її можна побачити в сценах розставання й на межі світів, а в популярному аніме «Клинок, що знищує демонів» сюжет обертається довкола таємничої «блакитної павукової лілії». Образ квітки люблять поети хайку як один із символів осені.

Хіганбана в Японії
Переглянути фото в повному розмірі

Де побачити поля хіганбани

  • Кінтякуда (місто Хідака, префектура Сайтама) — найбільше поле лікорису в Японії, близько 5 мільйонів квіток уздовж річки Кома. Фестиваль проходить у другій половині вересня.
  • Рисові тераси й береги річок по всій Японії, особливо в префектурах Нара, Ґіфу та Айті.
  • Буддійські храми та старі цвинтарі.

Пік цвітіння короткий — близько тижня, зазвичай з 20 по 30 вересня.

Чи можна виростити лікорис в Україні

Лікорис променистий теплолюбний і витримує короткочасні морози лише до −10 °C, тож у відкритому ґрунті України він росте лише на півдні й з укриттям. У середній смузі його вирощують у горщику: цибулину садять так, щоб шийка виступала над землею, влітку тримають сухо, а поливати починають із появою квітконоса. Зимостійкіший родич — лікорис лускатий (Lycoris squamigera) з рожевими квітками. Працюйте з цибулинами в рукавичках і тримайте їх подалі від дітей і тварин.

Квіти лікорису
Переглянути фото в повному розмірі

Часті запитання

Чи можна дарувати хіганбану?

У Японії — ні: це квітка похорону й розлуки. У Європі лікорис у букетах майже не трапляється.

Коли цвіте хіганбана?

У другій половині вересня, довкола дня осіннього рівнодення.

Чи отруйна хіганбана?

Так, усі частини рослини містять лікорин і в разі потрапляння всередину спричиняють блювання й отруєння.

А для букетів зі змістом обирайте квіти, що дарують радість, — замовляйте їх із доставкою від UFL.

Авторка Марія Світловір
Переглянути фото в повному розмірі

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.