Ожина в саду: сорти, посадка, обрізка й ожина у флористиці

Переглянути фото в повному розмірі

Ожина — ягода, яку в Україні часто збирають у лісосмугах і на узліссях, але дедалі частіше вирощують і в садах: сучасні безколючкові сорти дають великі солодкі ягоди й не дряпають руки. А ще гілки ожини з ягодами люблять флористи — вони додають букетам літньо-осіннього характеру. Розповідаємо, що за рослина ожина, які сорти обрати, як посадити, обрізати й укрити її на зиму, а також як використовувати ожину у флористиці.

Переглянути фото в повному розмірі

Що за рослина ожина

Ожина належить до роду рубус (Rubus) родини розових і є близькою родичкою малини. У дикій природі України найчастіше трапляється ожина сиза (Rubus caesius) з дрібними ягодами із сизим нальотом. Садові сорти походять здебільшого від американських видів і гібридів.

Відрізнити ожину від чорної малини просто: зірвана ягода ожини знімається разом із білим осердям-квітколожем, а малина знімається «шапочкою», залишаючи осердя на кущі.

Більшість сортів мають дворічний цикл пагонів: першого року стебло росте, на другий — цвіте, плодоносить і відмирає. У ремонтантних сортів ягоди з'являються вже восени на пагонах поточного року.

Які сорти обрати

Переглянути фото в повному розмірі

• Прямостоячі (куманика). Стебла ростуть угору, як у малини, розростаються кореневими паростками. Зазвичай зимостійкіші.
• Сланкі (роснянка). Довгі гнучкі батоги, які треба підв'язувати до шпалери; легко розмножуються вкоріненням верхівок.
• Напівсланкі — проміжний тип, до якого належать багато популярних безколючкових сортів.

Популярні безколючкові сорти — Thornfree, Black Satin, Chester Thornless, Loch Ness, Triple Crown, Natchez. Безколючкові сорти зазвичай менш морозостійкі, тож у більшості регіонів України їх на зиму пригинають і вкривають. Серед ремонтантних відома серія Prime-Ark.

Як посадити ожину

Переглянути фото в повному розмірі

• Час. Навесні до початку росту або восени за місяць до заморозків.
• Місце. Сонячне, захищене від холодних вітрів. У тіні ягоди дрібніші й кисліші.
• Ґрунт. Родючий пухкий суглинок зі слабокислою реакцією, без застою води.
• Відстань. Для прямостоячих сортів — близько 1–1,5 м між кущами, для сланких — 2–3 м.
• Шпалера. Натягніть 2–3 ряди дроту на висоті 0,5–1,8 м — до неї підв'язують плодоносні пагони.

Догляд: полив, мульча, підживлення

Переглянути фото в повному розмірі

• Полив. Особливо важливий під час цвітіння й наливання ягід: у посуху ягоди дрібнішають і всихають. Поливайте рідше, але глибоко.
• Мульча. Шар перегною, соломи чи тирси утримує вологу й пригнічує бур'яни.
• Підживлення. Навесні — азотне добриво чи компост, після цвітіння — калійно-фосфорне. Надлишок азоту восени заважає пагонам визріти перед зимою.

Як обрізати ожину

Переглянути фото в повному розмірі

1. Після збору врожаю виріжте біля самої землі всі дворічні пагони, що відплодоносили.
2. Нормуйте молоді пагони: залиште 5–8 найсильніших на кущ, решту видаліть.
3. Улітку прищипніть верхівки однорічних пагонів на висоті 1,2–1,5 м — з'являться бічні гілки, на яких наступного року будуть ягоди.
4. Навесні вкоротіть бічні гілки до 30–40 см і видаліть підмерзлі кінці.

Ремонтантні сорти простіші: восени після врожаю всі пагони зрізають біля землі, а навесні рослина дає нові.

Укриття на зиму

Переглянути фото в повному розмірі

Пізно восени, до сильних морозів, пагони знімають зі шпалери, пригинають до землі, фіксують і вкривають ялиновим гіллям, агроволокном чи сухим листям. Безколючкові сорти потребують укриття майже скрізь, прямостоячі колючі в багатьох регіонах зимують краще.

Розмноження

• Верхівками — у сланких сортів: наприкінці літа пригніть кінчик пагона до землі й прикопайте. До осені він укорениться.
• Кореневими паростками — у прямостоячих сортів.
• Зеленими живцями — улітку в тепличці з високою вологістю.

Хвороби й шкідники

Переглянути фото в повному розмірі

Найчастіше ожину уражають сіра гниль (особливо в дощове літо), антракноз, іржа, а зі шкідників — павутинний кліщ, попелиця й малиновий жук. Профілактика — провітрювані, не загущені насадження, вчасна обрізка й видалення уражених ягід.

Збір і зберігання врожаю

Переглянути фото в повному розмірі

Стиглі ягоди повністю чорні й легко знімаються з квітколожа. Після збору ожина не дозріває, тож збирайте її кожні 2–3 дні. У холодильнику ягоди зберігаються 2–3 дні; мити їх краще перед їжею. Для довгого зберігання ожину заморожують на таці в один шар, а потім пересипають у пакети. Ягоди — добре джерело клітковини й вітамінів C і K; із них готують варення, джем, пироги, соуси до м'яса й напої.

Ожина у флористиці

Переглянути фото в повному розмірі

Гілки ожини з ягодами на різних стадіях — зеленими, червоними й чорними — популярний декоративний елемент літніх та осінніх букетів. Вони додають композиції об'єму, фактури й «садового» настрою та гарно поєднуються з трояндами, гортензіями, хризантемами й евкаліптом. У флористів у вжитку й штучні ягідні гілочки, які не бруднять. Ідеї осінніх композицій — у статті осінній вінок своїми руками, а готові букети — у каталозі троянд і хризантем.

Переглянути фото в повному розмірі

Переглянути фото в повному розмірі

Часті запитання

Коли садити ожину?

Навесні до початку росту або восени, приблизно за місяць до заморозків.

Чи треба вкривати ожину на зиму?

Безколючкові сорти в більшості регіонів України — так; прямостоячі колючі зимостійкіші.

Як обрізати ожину після плодоношення?

Вирізати біля землі дворічні пагони, що відплодоносили, і залишити 5–8 сильних молодих.

Чим ожина відрізняється від малини?

Ягода ожини знімається разом із білим осердям, а малина — без нього, «ковпачком».

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.

Сторінка автора →