День народження
ГортензіїМатеріал підготовлений за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Назва плектрантуса походить від грецьких слів «шпора» і «квітка» — звідси друге ім’я, шпороцвіт. За ароматне листя його називають кімнатною м’ятою, а за популярність у Північній Європі — шведським плющем. Це швидкоросла, майже невбивна рослина: вона пробачає забудькуватий полив, легко розмножується й за один сезон перетворюється на пишний кущ або ампельний каскад.
Переглянути фото в повному розмірі
Ботанічний опис
Плектрантус — рід багаторічних трав’янистих рослин і напівкущів родини глухокропивових (губоцвітих), родич м’яти, базиліку й колеуса. Рід налічує кілька сотень видів із тропічної та субтропічної Африки, Азії й Австралії; після нещодавньої ревізії частину з них ботаніки перенесли до роду Coleus, але в продажу старі назви збереглися.
Стебла чотиригранні, прямі або звисаючі, листя супротивне, часто опушене, із зубчастим краєм і характерним запахом — від м’ятного й камфорного до пряного. Квітки дрібні, двогубі, білі, бузкові чи блакитні, зібрані в китиці на кінцях пагонів. Звідси «шпора» в назві: біля основи віночка є невеликий виріст.
Види плектрантуса
Плектрантус колеусоподібний (P. forsteri, сорт Marginatus) — найпоширеніший: прямостоячий кущ із великим опушеним листям із білою облямівкою. Гарний і в горщику, і в літніх вазонах.
Плектрантус кущовий (P. fruticosus) — кущ до 1 м із сильним запахом листя, який не любить міль. Звідси народна назва «молеве дерево». У Скандинавії його традиційно тримали на підвіконнях як символ домашнього добробуту.
Плектрантус південний, або кільчастий (P. verticillatus, P. australis) — той самий «шведський плющ»: ампельна рослина з округлим глянсовим листям і майже без запаху. Ідеальний для підвісних кашпо.
Плектрантус Ертендаля (P. oertendahlii) — ампельний вид із бронзово-зеленим листям, сріблястим малюнком уздовж жилок і пурпуровим сподом. Листя з легким камфорним ароматом.
Плектрантус ароматний (Coleus amboinicus) — «кубинський орегано» чи «індійська м’ята» з товстим м’ясистим опушеним листям і сильним пряним запахом. Єдиний із популярних видів, який використовують у кулінарії.
Mona Lavender — гібрид із темним глянсовим листям і пурпуровим сподом, який довго й рясно цвіте бузковими китицями з осені до весни. Чудовий варіант для балкона й світлого підвіконня.
Також трапляються плектрантус Ернста (P. ernstii) з потовщеним каудексом, схожий на бонсай, і сріблястий повстяний P. argentatus для літніх клумб і контейнерів.
Догляд за плектрантусом
| Параметр | Весна — літо | Осінь — зима |
|---|---|---|
| Світло | Яскраве розсіяне, східне або західне вікно; улітку — балкон у напівтіні | Найсвітліше вікно або фітолампа |
| Температура | 18–25 °C | 12–16 °C, не нижче 10 °C |
| Полив | Регулярний, коли підсохне верхній 1 см ґрунту | Помірний, раз на 7–10 днів |
| Підживлення | Раз на 2 тижні комплексним добривом | Не потрібні або раз на місяць за досвічування |
Світло й місце
Плектрантус любить багато світла, але пряме полуденне сонце обпікає листя: воно блідне, скручується й сохне. За браку світла пагони витягуються, строкаті форми втрачають малюнок. Із середини травня до кінця вересня горщик можна винести на балкон, терасу чи в сад у напівтінь, захистивши від сильного вітру. Рослина тропічна, тому заморозків не переносить.
Полив і вологість
Корені мичкуваті, листя велике, тож улітку плектрантус п’є багато. Поливайте відстояною водою кімнатної температури, коли підсохне верхній шар, і зливайте воду з піддона: застій води — головна причина гнилі. Обприскування в спеку освіжає листя, але опушені види краще зволожувати піддоном із вологим керамзитом. Узимку полив скорочують, особливо в прохолоді.
Ґрунт і підживлення
Підійде будь-який пухкий універсальний ґрунт із нейтральною або слабокислою реакцією (pH 6–7) з додаванням перліту. З весни до кінця літа підживлюйте раз на 2 тижні комплексним добривом для декоративно-листяних рослин, чергуючи мінеральне з органічним. Узимку без досвічування підживлення припиняють.
Обрізка й прищипування
Плектрантус швидко росте й із часом оголюється знизу. Навесні вкоротіть довгі пагони на третину-половину, а впродовж сезону прищипуйте верхівки — кущ стане густішим. У декоративно-листяних видів бутони часто видаляють, щоб рослина не витрачала сили. Mona Lavender, навпаки, вирощують заради цвітіння й обрізають після нього.
Пересадка
Молоді рослини пересаджують щовесни, дорослі — раз на 2–3 роки, коли корені заповнять горщик. Пересаджують перевалкою в горщик на 2–3 см ширший, на дно насипають 2–3 см дренажу. Після покупки дайте рослині 1–2 тижні адаптуватися, а потім пересадіть із транспортного торфу в нормальний ґрунт. Оскільки плектрантус швидко старіє, простіше раз на 2–3 роки замінити старий кущ молодим із живців.
Розмноження
Це одна з найпростіших рослин для розмноження.
- Зріжте верхівкові живці завдовжки 7–10 см із 3–4 парами листків, видаліть нижнє листя.
- Поставте в склянку з водою або одразу посадіть у легкий вологий ґрунт. Корені з’являються через 7–14 днів.
- Посадіть 3–5 укорінених живців в один горщик — так кущ буде пишним уже за кілька місяців.
Великі кущі можна поділити під час весняної пересадки, стежачи, щоб кожна частина мала корені й кілька пагонів.
Хвороби й шкідники
| Проблема | Ознаки | Що робити |
|---|---|---|
| Павутинний кліщ | Світлі цятки, тонка павутинка, особливо за сухого повітря | Теплий душ, підвищення вологості, акарицид. |
| Попелиця, білокрилка | Колонії дрібних комах, липке листя | Мильний розчин, за сильного ураження — інсектицид. |
| Щитівка, борошнистий червець | Бурі бляшки або білі «ватні» грудочки в пазухах | Зняти ватною паличкою зі спиртом, системний інсектицид. |
| Борошниста роса | Білуватий наліт у холоді й вогкості | Видалити уражене листя, провітрювати, фунгіцид. |
| Коренева гниль | В’яле листя за мокрого ґрунту, темні корені | Укоренити здорові верхівки, старий кущ викинути. |
| Жовтіє й опадає листя | Холод, перелив або вік куща | Налагодити полив, перенести в тепло, оновити живцями. |
| Листя блідне й скручується | Пряме сонце | Притінити. |
Плектрантус на кухні та в побуті
Їстівним вважається лише плектрантус ароматний (Coleus amboinicus) — «кубинський орегано». У кухнях Карибського басейну, Індії та Південно-Східної Азії його м’ясисте листя додають до м’яса, бобових, супів і маринадів: смак нагадує суміш орегано й чебрецю. Використовують його в невеликих кількостях, як прянощі.
Інші види на кухні не застосовують. Листя кущового плектрантуса розкладають у шафах від молі, а сушене — у саше для приємного запаху.
Значення й прикмети
У Скандинавії плектрантус давно називають «шведським плющем» і вважають рослиною домашнього затишку: він стояв майже на кожному підвіконні. Народні прикмети пов’язують кімнатну м’яту з удачею й достатком, тому її дарують на новосілля, колегам в офіс і тим, хто відкриває власну справу. Це невибагливий подарунок: навіть початківець легко виростить пишний кущ. Інші зелені подарунки — у розділі кімнатні рослини з доставкою по Києву.
Часті запитання
Чим плектрантус відрізняється від м’яти?
Обидві рослини з родини глухокропивових, але в плектрантуса інший запах, більше опушене листя, і він не витримує морозів. Справжню м’яту вирощують у саду, плектрантус — удома.
Чи отруйний плектрантус для котів?
Серйозних отруєнь у популярних видів не описано, але сік деяких видів подразнює шкіру й слизові, а велика порція листя може спричинити розлад травлення у тварин. Краще ставити рослину вище.
Чому плектрантус витягується?
Мало світла або надто тепло взимку. Переставте ближче до вікна, прищипніть верхівки й оновіть кущ живцями.
Чи можна висадити плектрантус у сад?
Так, на літо — у напівтінь після закінчення заморозків. Восени його повертають у дім або вкорінюють живці для зимівлі.
Переглянути фото в повному розмірі
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.
