Плектрантус (кімнатна м’ята): види, догляд, розмноження і користь

Переглянути фото в повному розмірі

Матеріал підготовлений за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Назва плектрантуса походить від грецьких слів «шпора» і «квітка» — звідси друге ім’я, шпороцвіт. За ароматне листя його називають кімнатною м’ятою, а за популярність у Північній Європі — шведським плющем. Це швидкоросла, майже невбивна рослина: вона пробачає забудькуватий полив, легко розмножується й за один сезон перетворюється на пишний кущ або ампельний каскад.

Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний опис

Плектрантус — рід багаторічних трав’янистих рослин і напівкущів родини глухокропивових (губоцвітих), родич м’яти, базиліку й колеуса. Рід налічує кілька сотень видів із тропічної та субтропічної Африки, Азії й Австралії; після нещодавньої ревізії частину з них ботаніки перенесли до роду Coleus, але в продажу старі назви збереглися.

Стебла чотиригранні, прямі або звисаючі, листя супротивне, часто опушене, із зубчастим краєм і характерним запахом — від м’ятного й камфорного до пряного. Квітки дрібні, двогубі, білі, бузкові чи блакитні, зібрані в китиці на кінцях пагонів. Звідси «шпора» в назві: біля основи віночка є невеликий виріст.

Види плектрантуса

Плектрантус колеусоподібний (P. forsteri, сорт Marginatus) — найпоширеніший: прямостоячий кущ із великим опушеним листям із білою облямівкою. Гарний і в горщику, і в літніх вазонах.

Плектрантус кущовий (P. fruticosus) — кущ до 1 м із сильним запахом листя, який не любить міль. Звідси народна назва «молеве дерево». У Скандинавії його традиційно тримали на підвіконнях як символ домашнього добробуту.

Плектрантус південний, або кільчастий (P. verticillatus, P. australis) — той самий «шведський плющ»: ампельна рослина з округлим глянсовим листям і майже без запаху. Ідеальний для підвісних кашпо.

Плектрантус Ертендаля (P. oertendahlii) — ампельний вид із бронзово-зеленим листям, сріблястим малюнком уздовж жилок і пурпуровим сподом. Листя з легким камфорним ароматом.

Плектрантус ароматний (Coleus amboinicus) — «кубинський орегано» чи «індійська м’ята» з товстим м’ясистим опушеним листям і сильним пряним запахом. Єдиний із популярних видів, який використовують у кулінарії.

Mona Lavender — гібрид із темним глянсовим листям і пурпуровим сподом, який довго й рясно цвіте бузковими китицями з осені до весни. Чудовий варіант для балкона й світлого підвіконня.

Також трапляються плектрантус Ернста (P. ernstii) з потовщеним каудексом, схожий на бонсай, і сріблястий повстяний P. argentatus для літніх клумб і контейнерів.

Популярні сорти в продажу. Плектрантус Ніко (P. ciliatus ‘Nico’) — ампельний, з темно-зеленим листям і фіолетовим зворотом, швидко звисає з кашпо. Мона Лавендер (‘Mona Lavender’) — компактний кущ 40–60 см із темним глянсовим листям і бузковими квітками, цвіте з осені до весни. Сріблястий, або повстяний (P. argentatus) — з опушеним сріблясто-сірим листям, гарний у літніх контейнерах. Строкаті (варієгатні) форми з білою чи кремовою облямівкою — це переважно сорти колеусоподібного плектрантуса.

Переглянути фото в повному розмірі

Догляд за плектрантусом

Світло й місце

Плектрантус любить багато світла, але пряме полуденне сонце обпікає листя: воно блідне, скручується й сохне. За браку світла пагони витягуються, строкаті форми втрачають малюнок. Із середини травня до кінця вересня горщик можна винести на балкон, терасу чи в сад у напівтінь, захистивши від сильного вітру. Рослина тропічна, тому заморозків не переносить.

Полив і вологість

Корені мичкуваті, листя велике, тож улітку плектрантус п’є багато. Поливайте відстояною водою кімнатної температури, коли підсохне верхній шар, і зливайте воду з піддона: застій води — головна причина гнилі. Обприскування в спеку освіжає листя, але опушені види краще зволожувати піддоном із вологим керамзитом. Узимку полив скорочують, особливо в прохолоді.

Ґрунт і підживлення

Підійде будь-який пухкий універсальний ґрунт із нейтральною або слабокислою реакцією (pH 6–7) з додаванням перліту. З весни до кінця літа підживлюйте раз на 2 тижні комплексним добривом для декоративно-листяних рослин, чергуючи мінеральне з органічним. Узимку без досвічування підживлення припиняють.

Обрізка й прищипування

Плектрантус швидко росте й із часом оголюється знизу. Навесні вкоротіть довгі пагони на третину-половину, а впродовж сезону прищипуйте верхівки — кущ стане густішим. У декоративно-листяних видів бутони часто видаляють, щоб рослина не витрачала сили. Mona Lavender, навпаки, вирощують заради цвітіння й обрізають після нього.

Переглянути фото в повному розмірі

Пересадка

Молоді рослини пересаджують щовесни, дорослі — раз на 2–3 роки, коли корені заповнять горщик. Пересаджують перевалкою в горщик на 2–3 см ширший, на дно насипають 2–3 см дренажу. Після покупки дайте рослині 1–2 тижні адаптуватися, а потім пересадіть із транспортного торфу в нормальний ґрунт. Оскільки плектрантус швидко старіє, простіше раз на 2–3 роки замінити старий кущ молодим із живців.

Розмноження

Це одна з найпростіших рослин для розмноження.

1. Зріжте верхівкові живці завдовжки 7–10 см із 3–4 парами листків, видаліть нижнє листя.
2. Поставте в склянку з водою або одразу посадіть у легкий вологий ґрунт. Корені з’являються через 7–14 днів.
3. Посадіть 3–5 укорінених живців в один горщик — так кущ буде пишним уже за кілька місяців.

Великі кущі можна поділити під час весняної пересадки, стежачи, щоб кожна частина мала корені й кілька пагонів.

Переглянути фото в повному розмірі

Хвороби й шкідники

Плектрантус на кухні та в побуті

Їстівним вважається лише плектрантус ароматний (Coleus amboinicus) — «кубинський орегано». У кухнях Карибського басейну, Індії та Південно-Східної Азії його м’ясисте листя додають до м’яса, бобових, супів і маринадів: смак нагадує суміш орегано й чебрецю. Використовують його в невеликих кількостях, як прянощі.

Інші види на кухні не застосовують. Листя кущового плектрантуса розкладають у шафах від молі, а сушене — у саше для приємного запаху.

Переглянути фото в повному розмірі

Значення й прикмети

У Скандинавії плектрантус давно називають «шведським плющем» і вважають рослиною домашнього затишку: він стояв майже на кожному підвіконні. Народні прикмети пов’язують кімнатну м’яту з удачею й достатком, тому її дарують на новосілля, колегам в офіс і тим, хто відкриває власну справу. Це невибагливий подарунок: навіть початківець легко виростить пишний кущ. Інші зелені подарунки — у розділі кімнатні рослини з доставкою по Києву.

Часті запитання

Чим плектрантус відрізняється від м’яти?

Обидві рослини з родини глухокропивових, але в плектрантуса інший запах, більше опушене листя, і він не витримує морозів. Справжню м’яту вирощують у саду, плектрантус — удома.

Чи отруйний плектрантус для котів?

Серйозних отруєнь у популярних видів не описано, але сік деяких видів подразнює шкіру й слизові, а велика порція листя може спричинити розлад травлення у тварин. Краще ставити рослину вище.

Чому плектрантус витягується?

Мало світла або надто тепло взимку. Переставте ближче до вікна, прищипніть верхівки й оновіть кущ живцями.

Чи можна висадити плектрантус у сад?

Так, на літо — у напівтінь після закінчення заморозків. Восени його повертають у дім або вкорінюють живці для зимівлі.

Як доглядати за ампельним плектрантусом?

Повісьте кашпо біля світлого вікна без пекучого полуденного сонця, поливайте, коли верхній шар ґрунту підсох, і раз на 2–3 тижні навесні та влітку підгодовуйте. Щоб пагони не оголювалися, прищипуйте їх кінчики — так рослина гуще гілкується.

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.

Сторінка автора →