Вейгела — пишний квітучий кущ, який навесні буквально потопає в дзвониках, а наприкінці літа часто зацвітає вдруге. Вона невибаглива, добре росте в Україні й підходить і для поодинокої посадки, і для живоплоту. Розповідаємо, якими бувають види й сорти вейгели, як її посадити й доглядати, щоб кущ рясно цвів.
Вейгела — листопадний кущ родини Жимолостеві заввишки від 0,5 до 3 м залежно від сорту. Рід названо на честь німецького вченого Крістіана Еренфріда фон Вейгеля. Батьківщина рослини — Східна Азія.
Трубчасто-дзвоникові квітки бувають білими, рожевими, червоними, малиновими й навіть жовтими. Цікава особливість: у міру розпускання квітки змінюють забарвлення — стають яскравішими й насиченішими, тож кущ здається багатобарвним. Основне цвітіння припадає на травень–червень, а в багатьох сортів у серпні–вересні буває друге, менш рясне.
Місце. Сонячне або з легким півтінням, захищене від холодних північних вітрів. У густій тіні вейгела цвіте мізерно. Неприпустимий застій талих і ґрунтових вод — коріння загниває.
Ґрунт. Пухкий, родючий, нейтральний або слабколужний. На глинистих ділянках додайте пісок і компост.
Час. Найкраще садити навесні, коли земля прогріється: за сезон кущ встигне вкоренитися. Саджанці в контейнерах можна садити й улітку, а осіння посадка в холодних регіонах ризикована.
Викопайте яму близько 50×50 см, на дно покладіть 10–15 см дренажу з гравію чи битої цегли.
Засипте суміш садової землі з компостом і додайте комплексне добриво для кущів за інструкцією.
Встановіть саджанець так, щоб коренева шийка була на рівні землі, розправте коріння, засипте й злегка ущільніть ґрунт.
Рясно полийте й замульчуйте пристовбурне коло корою чи компостом.
Відстань між кущами — від 1 м для низьких сортів до 2 м для високих.
Полив. Помірний, особливо першого року й у посуху. Мульча допомагає зберегти вологу.
Підживлення. Ранньої весни — азотне чи комплексне добриво, на початку літа, під час бутонізації, — фосфорно-калійне. З кінця літа азот не вносять.
Обрізка. Навесні прибирають підмерзлі, сухі й хворі гілки. Основну формувальну обрізку роблять одразу після першого цвітіння: вкорочують відцвілі пагони, а раз на кілька років вирізають старі гілки біля основи для омолодження.
Зимівля. Дорослі кущі більшості сортів зимують без укриття. Молоді рослини й теплолюбні сорти на зиму підгортають, гілки зв’язують, пригинають і вкривають ялиновим гіллям чи агроволокном.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.