Матеріал підготовлено за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Йошта (Ribes × nidigrolaria) — гібрид чорної смородини, аґрусу звичайного й аґрусу розлогого. Садівники обирають її за морозостійкість, невибагливість, стійкість до хвороб і відсутність колючок. А ще це гарний розлогий кущ, що підходить для живоплоту.
Коротко: сонячне місце, родючий вологий ґрунт, відстань між кущами 1,5–2 м, санітарна обрізка навесні. Для кращого врожаю посадіть поруч смородину чи аґрус.
Історія появи
Схрестити смородину й аґрус намагалися з початку XX століття — цим займалися, зокрема, І. В. Мічурін і німецький генетик Ервін Баур. Але гібриди виходили безплідними. Успіху досяг Рудольф Бауер з Інституту селекції рослин Товариства Макса Планка в Кельні: після десятиліть роботи в 1970-х роках він представив перший плодоносний сорт Josta. Це результат класичної селекції, а не генної інженерії: щоб гібрид став плодючим, подвоїли набір його хромосом.
Назву складено з німецьких слів Johannisbeere (смородина) і Stachelbeere (аґрус).
Опис
Йошта поєднує смак смородини з великими ягодами аґрусу й не має колючок.
Кущ — потужний, розлогий, заввишки 1,5–2 м (іноді до 2,5 м) і такого самого діаметра. Пагони без колючок.
Корені сягають глибини 40–50 см.
Листя — велике, темно-зелене, схоже на листя аґрусу, майже без смородинового запаху; тримається до пізньої осені.
Квітки — невеликі, червонувато-пурпурові з жовтою серединкою, розпускаються в другій половині квітня — травні.
Ягоди — чорно-фіолетові, завбільшки з вишню (2–5 г), зібрані китицями по 3–5 штук. Смак кисло-солодкий, з мускатними нотками: у недозрілих ягід більше аґрусу, у стиглих — смородини. Достигають у липні, майже не обсипаються.
Урожайність — перші ягоди на 2-й рік, повне плодоношення з 3–4-го року, 5–10 кг з куща.
витримує морози до −25…−30 °C, але квітки можуть постраждати від поворотних заморозків;
стійка до борошнистої роси, брунькового кліща й махровості;
невибаглива до ґрунту й догляду;
без колючок — урожай легко збирати;
декоративна весь сезон, підходить для живоплоту.
Користь ягід
Ягоди йошти багаті на вітамін C (його більше, ніж в аґрусі, але менше, ніж у чорній смородині), антоціани й флавоноїди, калій і клітковину. Їх їдять свіжими, заморожують, варять із них варення, джем, компоти й желе — ягоди зі щільною шкіркою добре тримають форму. Через кислоти при гастриті з підвищеною кислотністю й виразці шлунка ягоди краще їсти помірно.
Купуйте саджанці в розсадниках. У рослини з відкритими коренями вони мають бути пружними й вологими, без пересохлих і загнилих ділянок; кора під лусочками — зеленувата. Підсохлі корені перед посадкою замочують у воді на добу. Саджанці в контейнерах можна садити весь сезон, уникаючи спеки.
Місце й терміни
Йошті потрібне сонячне, захищене від вітру місце без застою води. Садять ранньої весни до розпускання бруньок або на початку осені — у вересні, за 3–4 тижні до заморозків. Йошта частково самоплідна, але із сусідами-запилювачами — чорною смородиною й аґрусом — урожай помітно вищий.
Як посадити
За 2–3 тижні підготуйте яму 50 × 50 × 50 см. Відстань між кущами — 1,5–2 м, у живоплоті — 0,5–1 м.
Змішайте верхній родючий шар із 1/2 відра компосту, 100 г суперфосфату й 300–500 г деревної золи.
Установіть саджанець, розправте корені й засипте, злегка струшуючи, щоб не лишилося порожнеч. Кореневу шийку заглибте на 5–7 см.
Ущільніть ґрунт, полийте відром води й замульчуйте.
Пагони вкоротіть, залишивши по 3–4 бруньки.
На глині зробіть дренаж зі щебеню чи керамзиту 10–15 см і додайте в посадкову суміш пісок і компост. На піску додайте більше компосту й трохи глини на дно ями — це втримає вологу. У заболочених місцях йошта скидає зав'язь, а на сухому піску ягоди обсипаються недозрілими.
Ґрунт має бути постійно злегка вологим, особливо під час цвітіння й наливання ягід. 2–3 відра на кущ раз на тиждень у суху погоду, уранці чи ввечері, у рівчак по краю крони.
Мульча
Шар 5–10 см перегною, кори, соломи чи скошеної трави зберігає вологу й стримує бур'яни.
Розпушування
Неглибоке, на 5–8 см, після дощів і поливів, якщо немає мульчі.
Підживлення
Навесні — компост чи перегній; після цвітіння — фосфорно-калійне добриво (20 г сульфату калію й 30–40 г суперфосфату на 1 м²); восени — 0,5 л золи під кущ. Надлишок азоту дає листя замість ягід.
Обрізка
Ранньої весни й після листопаду видаляють зламані, хворі, загущувальні й старі (понад 6–7 років) гілки. Сильного формувального обрізування йошта не потребує.
Йошту можна виростити й на штамбі заввишки 80–90 см: залишають один сильний пагін, решту видаляють, а крону формують прищипуванням. Так простіше збирати врожай.
Здерев'янілі живці. Восени чи ранньої весни наріжте живці 15–20 см із 4–5 бруньками з однорічних пагонів. Посадіть похило під кутом 45°, залишивши над землею 2 бруньки, полийте й замульчуйте.
Зелені живці. У червні зріжте верхівки пагонів по 10–12 см, залиште 2 верхні листки й укоріньте в парнику у вологій суміші торфу й піску. Корені з'являються через 2–3 тижні.
Горизонтальні відводки. Навесні пригніть однорічні пагони в рівчаки завглибшки 10 см, закріпіть і засипте землею. До осені чи наступної весни відокремте вкорінені рослини.
Поділ куща — під час пересаджування: викопайте кущ, поділіть на частини з 1–2 сильними пагонами й коренями, зрізи присипте вугіллям.
Йошта має добрий імунітет, але на ослаблених кущах можливі борошниста роса, антракноз та іржа, а зі шкідників — попелиця, вогнівка, склівка й зрідка бруньковий кліщ. Для профілактики:
ранньої весни по сплячих бруньках і восени після листопаду обприскайте кущі 1% бордоською рідиною чи мідним купоросом;
вирізайте й спалюйте уражені гілки, прибирайте опале листя;
у разі хвороб використовуйте дозволені фунгіциди, проти шкідників — біопрепарати чи інсектициди, дотримуючись термінів очікування до збору ягід.
В Україні йошта зимує без укриття. Восени рясно полийте кущі (вологозарядний полив) і замульчуйте пристовбурне коло шаром 10 см. Молоді рослини в першу зиму можна додатково вкрити ялиновим гіллям, а взимку присипати основу снігом.
Вона частково самоплідна, але поруч зі смородиною й аґрусом урожай вищий.
Чому йошта не плодоносить?
Молодий вік, тінь, надлишок азоту або поворотні заморозки під час цвітіння.
Чи можна вирощувати йошту як живопліт?
Так, її садять через 0,5–1 м — виходить щільний живопліт без колючок з урожаєм ягід.
Доглянутий сад тішить не лише ягодами — потіште й близьких букетом із доставкою від UFL.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.