Прогулянка історичним центром Києва: маршрут і легенди трьох вулиць

Щоб відчути Київ, не потрібна екскурсійна група — вистачить зручного взуття й двох-трьох вільних годин. Пропонуємо пішохідний маршрут історичним центром завдовжки близько трьох кілометрів: від Майдану Незалежності Хрещатиком і Володимирською вулицею до Золотих воріт і Софії Київської, далі Михайлівською площею до Андріївської церкви й униз Андріївським узвозом на Поділ. Дорогою розповідаємо, звідки взялися назви, що тут було сто років тому і які легенди досі переказують кияни.

Переглянути фото в повному розмірі

Коротко про маршрут

• Довжина: близько 3 км, переважно пішки й трохи вгору на початку, униз — наприкінці.
• Час: 2–3 години без поспіху, з кавою й фото; якщо заходити в собори й музеї, закладайте пів дня.
• Старт: станції метро «Майдан Незалежності» чи «Хрещатик».
• Фініш: Контрактова площа на Подолі, станція метро «Контрактова площа».
• Коли йти: вранці у вихідні, коли Хрещатик перекривають для машин і стає пішохідним, або ввечері в теплу пору, коли на узвозі працюють художники й кав’ярні.

Маршрут легко скоротити: від Михайлівської площі можна спуститися на Поділ фунікулером, а Андріївський узвіз залишити на інший день.

Хрещатик: головна вулиця, яку відбудували з нуля

Переглянути фото в повному розмірі

Хрещатик — порівняно молода вулиця: ще в XVIII столітті тут лежала Хрещата долина, порізана ярами й струмками, що перехрещували одне одного. Звідси й найпоширеніше пояснення назви. Красивіша, але не підтверджена документами версія пов’язує її з хрещенням киян: нібито саме тут, у струмках долини, хрестили людей за князя Володимира. Історики вважають це легендою, проте кияни її люблять.

Забудовувати долину почали наприкінці XVIII — на початку XIX століття, а до 1900-х Хрещатик став діловим центром міста з банками, готелями, магазинами й прибутковими будинками. Київ міг пишатися й технічними новинками: у 1892 році саме тут, на спуску від Подолу до Царської (нині Європейської) площі, запустили перший в Російській імперії електричний трамвай.

Майже всю стару забудову вулиці знищено восени 1941 року: після того як німецькі війська увійшли в місто, будинки Хрещатика підірвали заздалегідь закладеними мінами, спалахнула багатоденна пожежа. Сучасний вигляд — широкий проспект із гранітом, каштанами й монументальними фасадами в стилі сталінського ампіру — вулиця отримала під час повоєнної відбудови, яка почалася наприкінці 1940-х і тривала ще десятиліття.

Переглянути фото в повному розмірі

Що подивитися: Майдан Незалежності, будівлю Київської міської ради, Пасаж — затишну вулицю-двір за аркою будинку № 15, а також провулок Тараса Шевченка, де в будинку-музеї поет жив 1846 року. Детальніше про київські сторінки його біографії — у статті Тарас Шевченко: невідомі іпостасі.

Золоті ворота й Володимирська вулиця

Від Хрещатика вулицею Прорізною чи Архітектора Городецького піднімаємося на Володимирську — одну з найстаріших вулиць міста, що пролягає територією давнього «міста Ярослава». Головні ворота цієї фортеці, Золоті, звели за князя Ярослава Мудрого в першій половині XI століття. До нашого часу дійшли руїни, які в 1982 році накрили захисним павільйоном-реконструкцією; всередині працює музей, а влітку на валу часто грають концерти. Поруч — пам’ятник самому Ярославу з макетом Софійського собору в руках.

Переглянути фото в повному розмірі

Володимирська вулиця — справжня хроніка Києва. Тут розташований Педагогічний музей, або Будинок учителя, де в 1917–1918 роках засідала Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським. Із цим районом пов’язана й робота Тараса Шевченка в Київській археографічній комісії: у 1845–1847 роках він як художник замальовував історичні пам’ятки. А в роки Першої світової в Києві жив чеський письменник Ярослав Гашек: тут, у видавництві чеської газети, 1917 року вийшла одна з ранніх версій пригод бравого вояка Швейка.

Переглянути фото в повному розмірі

Порада: навколо Золотих воріт і в сусідніх двориках — багато кав’ярень, це зручне місце для першої перерви.

Софія Київська та Михайлівська площа

Кілька хвилин Володимирською — і перед вами Софійський собор, найстаріший храм Києва, що зберігся до наших днів. Його звели в XI столітті, за правління Ярослава Мудрого; всередині збереглися оригінальні мозаїки й фрески того часу, зокрема знаменита Оранта. Зовні собор виглядає інакше, ніж тисячу років тому: після століть занепаду його відновили в 1630-х роках за митрополита Петра Могили, а наприкінці XVII — у XVIII столітті він отримав барокові бані й фасади. З 1990 року Софія Київська входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Від Софійської площі з пам’ятником Богдану Хмельницькому видно блакитні стіни й золоті бані Михайлівського Золотоверхого собору. Первісний храм XII століття у 1930-х роках зруйнувала радянська влада; нинішній собор відбудували наприкінці 1990-х. На Михайлівській площі — пам’ятник княгині Ользі, а біля стін монастиря — Стіна пам’яті загиблих захисників України. Звідси ж відходить фунікулер на Поштову площу, якщо захочете скоротити шлях на Поділ.

Андріївська церква та її легенди

Далі Десятинною вулицею — до одного з найвпізнаваніших силуетів Києва. Андріївську церкву спроєктував архітектор Бартоломео Растреллі, будували її в середині XVIII століття на замовлення імператриці Єлизавети. Храм стоїть на високому пагорбі, тому з тераси навколо нього відкривається чудовий краєвид на Поділ і Дніпро.

З місцем пов’язані дві легенди. Перша, записана ще в «Повісті минулих літ», розповідає, що апостол Андрій, проповідуючи на слов’янських землях, зійшов на київські гори, поставив тут хрест і передрік, що на цьому місці постане велике місто. Друга — міська: нібито під пагорбом лежить море, яке апостол «зачинив» хрестом, тому в церкви немає дзвонів — якщо вдарити в дзвін, вода підніметься й затопить місто. Прозаїчніше пояснення: церкву задумували як придворний храм, а крутий схил пагорба не сприяв будівництву окремої дзвіниці.

Переглянути фото в повному розмірі

Андріївський узвіз: «київський Монмартр»

Від церкви вниз, на Поділ, в’ється Андріївський узвіз — брукована вулиця довжиною близько 700 метрів, яку часто називають київським Монмартром за художників, сувенірні ряди й галереї. Ще на самій горі зверніть увагу на скульптуру героїв фільму «За двома зайцями» — Проні Прокопівни та Голохвостого: саме тут знімали частину сцен улюбленої комедії.

• Будинок № 13 — Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова. Письменник жив тут із родиною, а сам будинок став прототипом дому Турбіних у романі «Біла гвардія».
• Замок Річарда — неоготична будівля з вежами, зведена на початку XX століття. Кияни прозвали її на честь Річарда Левове Серце й досі розповідають про привидів і дивні звуки вночі.
• Музей Івана Кавалерідзе — скульптора й кінорежисера, автора відомого пам’ятника княгині Ользі.

Переглянути фото в повному розмірі

Узвіз найкраще проходити згори вниз: так легше, а в кінці вас чекає Контрактова площа — серце Подолу з Києво-Могилянською академією, Гостинним двором і фонтаном «Самсон». Звідси ж — метро або продовження прогулянки набережною.

Прогулянка з букетом

Центр Києва — одне з найпопулярніших місць для побачень і освідчень, особливо оглядові майданчики біля Андріївської церкви та на Володимирській гірці. Якщо плануєте романтичну прогулянку, букет можна замовити з доставкою по Києву заздалегідь, а ідеї для побачення підкаже наша добірка романтичних місць Києва.

Переглянути фото в повному розмірі

Хочеться більше зелені й води? Перегляньте огляди парків Києва, найгарніших фонтанів і міських пляжів.

Часті запитання

Скільки часу займає прогулянка центром Києва?

Сам маршрут — близько 3 км і 2–3 години без поспіху. З відвідуванням Софії Київської, Михайлівського собору й музею Булгакова краще закласти пів дня.

Звідки назва «Хрещатик»?

Найімовірніше, від Хрещатої долини — місцевості з ярами, що перехрещувалися. Версія про хрещення киян у цих місцях — легенда.

Чому в Андріївської церкви немає дзвонів?

За легендою, щоб не розбудити море під пагорбом. Прозаїчніше пояснення — храм був придворним, а крутий схил не сприяв будівництву дзвіниці.

Коли Хрещатик стає пішохідним?

Зазвичай у вихідні та святкові дні його перекривають для транспорту, але розклад може змінюватися — перевіряйте актуальну інформацію перед прогулянкою.

Переглянути фото в повному розмірі

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.