Гарденія — кімнатний кущ із глянцевим темно-зеленим листям і білими восковими квітками, аромат яких заповнює всю кімнату. Її часто купують уже з бутонами — і так само часто за кілька тижнів бутони опадають, а листя жовтіє. Гарденія справді вимоглива, але її потреби зрозумілі: кислий ґрунт, м’яка вода, стабільне тепло й світло. Розповідаємо, як їх забезпечити, щоб рослина цвіла щороку.
Що за рослина гарденія
Кімнатна гарденія — це гарденія жасминоподібна (Gardenia jasminoides), вічнозелений кущ родини маренових родом із Китаю та Японії. Удома вона виростає до 40–80 см. Квітки білі, прості чи махрові, діаметром 5–8 см, з сильним солодким ароматом, через який гарденію порівнюють із жасмином. Цвіте переважно навесні й улітку; відцвітаючи, квітки кремовіють. Якщо вас цікавить справжній ароматний жасмин, прочитайте статтю жасмин кімнатний.
Світло й температура
Гарденії потрібно багато розсіяного світла й трохи м’якого ранкового чи вечірнього сонця — найкраще східне або західне вікно. Полуденне сонце обпікає листя. Для закладання бутонів важливий температурний режим: удень 20–24 °C, уночі на кілька градусів прохолодніше, 16–18 °C. Узимку — 16–18 °C, не нижче 15 °C. Холодний ґрунт у горщику (наприклад, на холодному підвіконні) спричиняє пожовтіння листя.
Гарденія — кальцефоб: у лужному ґрунті й при поливі жорсткою водою вона не може засвоювати залізо, і листя жовтіє між зеленими жилками (хлороз).
Ґрунт — кислий, pH 4,5–5,5: готовий субстрат для азалій чи рододендронів із перлітом.
Вода — м’яка: дощова, тала, фільтрована чи відстояна, трохи тепліша за кімнатну. Раз на 2–3 тижні її можна підкиснювати кількома крупинками лимонної кислоти на літр.
Підживлення — з весни до кінця літа раз на 2 тижні добривом для азалій; при хлорозі — хелатом заліза.
Полив і вологість
Ґрунт має бути постійно злегка вологим: пересихання кому, як і застій води, провокує опадання бутонів. Улітку поливайте, щойно підсохне верхній шар, узимку — помірніше. Гарденія любить вологе повітря: обприскуйте листя дрібним розпилювачем, але не квіти й бутони — від води на них з’являються коричневі плями. Добре допомагає піддон із мокрим керамзитом.
Після цвітіння гарденію обрізають, вкорочуючи пагони на третину чи половину, — так кущ стане компактнішим, а нові гілки дадуть більше бутонів. Пересаджують навесні раз на 2–3 роки, обережно, не руйнуючи кому, — покроково в статті як пересадити кімнатну рослину.
Розмножують гарденію напівздерев’янілими верхівковими живцями 10 см навесні чи на початку літа. Нижнє листя видаляють, зріз обробляють стимулятором і вкорінюють у суміші торфу з перлітом під ковпаком при 24–26 °C з нижнім підігрівом. Коріння з’являється за 4–6 тижнів.
Гарденія вважається слабкотоксичною для котів і собак: погризене листя може спричинити блювання чи розлад травлення. Для людей вона не небезпечна, але сильний аромат може турбувати чутливих до запахів, тож у спальні гарденію краще не ставити під час цвітіння. Інші квітучі рослини — у статті кімнатні рослини, які цвітуть узимку й у хабі кімнатні рослини: назви й догляд; готові рослини — в розділі рослини в горщиках.
Часті питання
Якою водою поливати гарденію?
М’якою й трохи теплою: дощовою, фільтрованою чи відстояною. Раз на 2–3 тижні воду можна злегка підкиснити лимонною кислотою.
Чому гарденія не цвіте?
Найчастіше через нестачу світла, відсутність різниці між денною й нічною температурою або лужний ґрунт.
Чи можна виносити гарденію влітку на балкон?
Так, у півтінь і без протягів, коли нічна температура стабільно вище 15 °C. Але не переносьте її під час бутонізації.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.