Великдень, або Пасха, — головне свято християнського календаря, день Воскресіння Христового. В Україні воно особливо багате на звичаї: крашанки й писанки, освячений кошик, гаївки, катання яєць, поминальні Проводи. Багато традицій склалися впродовж століть і поєднали церковні обряди з народною культурою зустрічі весни. Розповідаємо, як святкують Великдень.
Слово «Пасха» прийшло з грецької й походить від єврейського «Песах», а українська назва «Великдень» — «Великий день» — підкреслює значущість свята. Дослідники зазначають, що в пасхальні звичаї вплелися й давні весняні обряди: писанки, ігри з яйцями, гаївки пов’язані з пробудженням природи й надією на врожай.
Чому дата щороку різна
Великдень — перехідне свято: його святкують у першу неділю після першого повного місяця, що настав після весняного рівнодення. Різні церкви розраховують дату за різними календарями, тож православний і католицький Великдень то збігаються, то розходяться на тиждень і більше. В Україні 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новий календар для неперехідних свят, а дату Великодня поки визначають за традиційною пасхалією.Точні дати на кілька років уперед — у статті коли Великдень у 2027 році.
Свято починається задовго до неділі. На Вербну неділю освячують вербу й легенько б’ють гілочками рідних: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень». У Чистий четвер прибирають дім і печуть паску, у Страсну п’ятницю тримають суворий піст, а в суботу збирають кошик і йдуть на нічне богослужіння. Докладніше про символи свята — у статті символи Великодня, а про те, як оформити кошик, — у матеріалі великодній кошик своїми руками.
У великодні дні, особливо в західних областях, молодь водить біля церкви гаївки — весняні хороводи з піснями та іграми на кшталт «Подоляночки», «Воротаря» чи «Кривого танцю». Це одні з найдавніших українських обрядових пісень. У понеділок після Великодня в Галичині святкують «обливаний понеділок»: хлопці обливають дівчат водою — на здоров’я та вроду, а у вівторок дівчата відповідають тим самим.
Через тиждень після Великодня відзначають Проводи (Провідна неділя чи понеділок, у деяких регіонах — Радониця): родини приходять на кладовище, прибирають могили, приносять крашанки й поминають померлих.
Про народні прикмети, пов’язані зі святом, читайте у статті великодні прикмети.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.