Матеріал підготовлено за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Великдень — найсвітліше весняне свято. У домівках пахне свіжими пасками, діти фарбують яйця, а святковий декор створює настрій. Окрім церковних обрядів, з Воскресінням Христовим в українців пов'язано безліч народних повір'їв — наші предки вірили, що правильні дії цього дня принесуть у дім здоров'я, достаток і щастя.
Народні прикмети — частина культурної спадщини, а не церковні правила. Церква ставиться до забобонів стримано, але багато звичаїв досі живуть як гарна родинна традиція.
Прикмети Страсного тижня
Тиждень перед Великоднем називається Страсним (Великим) тижнем. З ним пов'язано чимало звичаїв:
Чистий четвер — день прибирання. Вважалося, що в неприбрану хату свято не приходить. Уранці до світанку вмивалися «чистою» водою, іноді зі срібною монетою, — на здоров'я й достаток.
Освячена у Вербну неділю верба зберігається цілий рік як оберіг: нею «виганяли» хвороби з дитячої кімнати.
У Страсну п'ятницю не працювали, не шили й не прали, а намагалися провести день тихо.
У суботу пекли паски, фарбували крашанки й розписували писанки, а ввечері несли кошик на освячення.Точні дати на кілька років уперед — у статті коли Великдень у 2027 році.
Із дзвоном у Світле Воскресіння хрестяться й кажуть: «Христос воскрес, а моїй родині — здоров'я, моїй хаті — багатства, моєму полю — врожаю». На Великдень дзвонити в дзвони дозволялося всім охочим — і загадувати бажання.
Після ранкової служби треба якнайшвидше повернутися додому й сісти за святковий стіл: що раніше почнете — то краще йтимуть справи цілий рік.
Трапезу починають усією родиною зі шматочка освяченої паски та яйця — щоб у домі були мир і лад.
Крихти освяченої паски згодовують птахам — на удачу й багатство.
Якщо подати жебракові монетку, цілий рік не будете потребувати грошей.
Хто першим побачить схід сонця на Великдень, той цілий рік не знатиме лиха. Казали, що цього дня «сонце грає».
Недогарки великодніх свічок зберігають удома до наступного свята — вони оберігають від пожежі й лихого ока.
Свічка, що догоріла в церкві до кінця, — на добро; раптово згасла — на неприємності.
Вода, набрана на Великдень із джерела чи річки, вважалася цілющою.
У поминальний вечір біля ікон ставили горщик із медом (канунчик) і згадували померлих рідних. Згодом, на Радоницю чи Проводи, його несли на кладовище разом із крашанками.
Якщо дитина пізно починає ходити чи говорити, на Великдень її водили босоніж по дерев'яній підлозі.
Народжені у Світле Воскресіння стануть видатними людьми, а народжених на Світлому тижні (після Великодня) чекає міцне здоров'я.
Випускаючи птахів на волю на Благовіщення чи Великдень, загадували бажання — воно обов'язково збувалося.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.