UFL logo

Ботанічний сад Житомир: графік, вхід, що цвіте, лебеді, фото

ID:
9754
Кількість переглядів:
1
Розділ:
Опубліковано:
Оновлено:


Ботанічний сад Житомир: що подивитися, коли відкритий
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Поліського національного університету в Житомирі — найбільший зелений науковий осередок міста: 36,5 гектара, сотні видів дерев і кущів, колекції півоній, бузку й рододендронів та чотири озера, на яких у теплу пору живуть чорні лебеді. Розповідаємо історію саду, що в ньому подивитися, що й коли цвіте, коли сад відкритий і як потрапити всередину.

Ще на цю тему: ботанічні сади України, коли цвітуть півонії, коли цвіте бузок, ботанічний сад Гришка.

Ботсад Житомира: від 1933 року до сьогодні1933Заснування,2 гектари1941–1944Війна: вціліло126 видівПісля війниВідновлення йрозширення колекційСьогодні36,5 га, озера,чорні лебеді
Історія ботанічного саду Поліського університету

Історія саду: від двох гектарів до 36,5

Ботанічний сад заснували 1933 року як навчальну й науково-дослідну базу Житомирського сільськогосподарського інституту. Спершу він займав лише 2 гектари, а в колекції були харчові, технічні, лікарські й кормові рослини. Згодом площу збільшили до 6 га: заклали алею коркового дерева — оксамиту амурського, а 1938–1940 років — невеликий дендрарій. Розбудовував сад завідувач кафедри ботаніки О. Л. Барановський: на гектарі ділянки з’явилися колекція кількох десятків сортів винограду, маточник карликових підщеп і фундуки. Перед війною дендроколекція налічувала близько 300 видів і форм.

У 1941–1944 роках колекції, насіннєвий фонд і більшість дерев було знищено — відновлювати сад довелося з 126 уцілілих видів і форм. У 1983–1993 роках, за доцента В. Т. Харчишина, у саду звели оригінальний триповерховий будинок у гуцульському стилі з лабораторіями й лекційною аудиторією, а в дендрарії створили близько 40 біогруп — бузку, рододендронів, ірисів, сосни сибірської, бука лісового, самшиту, айви японської. На базі саду виконано чотири докторські й близько 30 кандидатських дисертацій.

Нині сад займає 36,5 гектара, належить Поліському національному університету й входить до природно-заповідного фонду України.

Що подивитися: дендрарій, колекції й озера

У дендрарії — понад 350 видів дерев і кущів, а загалом у саду ростуть сотні деревних і понад тисячу трав’янистих видів. Ось що варто знайти:

  • Рідкісні для Полісся дерева — гінкго дволопатеве, каштан їстівний, горіх чорний, магнолія Кобус, евкомія, сосна сибірська, платан кленолистий, тис ягідний, птерокарія, береза вишнева, ліщина ведмежа.
  • Декоративні експозиції — деревовидні півонії, червоні й жовті канни, гібіскуси, гортензії, троянди, сакура, тюльпанове дерево й піраканта з червоними та жовтими ягодами.
  • Кущові колекції — барбарис, садовий жасмин, кизильник, вейгела, спірея, хеномелес, бузок і рододендрони.
  • Лікарські й пряні рослини — майже 100 видів: гісоп, котовник, змієголовник, чабер, шавлія, лаванда, лофант, монарда, а також елеутерокок.
  • Альпійська гірка, партерна частина з клумбами, нижній і верхній дендрарій.
  • Чотири озера з укріпленими берегами, терасами й альтанками — у теплу пору на них живуть чорні лебеді.

Серед наукових експериментів — плантація гігантського міскантусу, який вивчають як енергетичну культуру, і колекція рідкісних рослин Полісся.

Що й коли цвіте в ботсаду Житомира: по місяцях

Дати орієнтовні й залежать від погоди.

  • Квітень: первоцвіти й пробудження дендрарію.
  • Травень: бузок і рододендрони — деталі в статті коли цвіте бузок.
  • Кінець травня — червень: півонії, про терміни — у статті коли цвітуть півонії.
  • Липень–серпень: троянди розарію, гортензії, канни й лаванда; на озерах — чорні лебеді.
  • Вересень–жовтень: осінні барви дендрарію — гінкго, оксамит амурський, каштани й горіхи.

Графік роботи, вхід і адреса

  • Адреса: Житомир, вул. Корольова, 39; вхід — через головну браму ботанічного саду Поліського університету.
  • Графік: з весни 2024 року сад відкритий для вільних прогулянок щосуботи й щонеділі з 10:00 до 16:00.
  • Вхід: у вихідні — безкоштовний; у будні — екскурсії й фотосесії за домовленістю з університетом.
  • Правила: сад — заповідна територія, а не парк: не можна пошкоджувати рослини, краще не торкатися незнайомих (серед них є отруйні); працюють камери спостереження.

Графік може змінюватися — перевіряйте оголошення університету перед поїздкою. Інші сади країни — у путівнику ботанічні сади України.

Озера й чорні лебеді

Окраса саду — чотири озера. Університет очистив їх дно від мулу, укріпив береги, облаштував тераси, альтанки й лавки, а вздовж води проклав доріжки з плиткою. У теплу пору року на озерах живуть чорні лебеді — найпопулярніший «об’єкт» для фото серед відвідувачів. Птахів не годують хлібом: це шкодить їм і забруднює воду. Сад розглядає можливість поповнити береги водними й прибережними рослинами — лататтям, рогозом, частухою, — щоб озера стали ще й живою експозицією.

Маршрут прогулянки ботсадом на 2 години

Сад великий, тож щоб побачити головне, рухайтеся приблизно так:

  • Партер біля входу — сезонні клумби, канни й гібіскуси, будинок лабораторії в гуцульському стилі.
  • Нижній дендрарій — алея коркового дерева, гінкго, каштан їстівний і горіх чорний.
  • Біогрупи бузку й рододендронів — у травні це найкрасивіша частина саду.
  • Альпійська гірка й колекція пряних трав — лаванда, шавлія, гісоп.
  • Озера — альтанки, тераси й чорні лебеді; гарне місце для відпочинку на лавці.
  • Верхній дендрарій — сосна сибірська, тис, платан і тиша.

На неспішну прогулянку закладайте 1,5–2 години.

Чим займається сад: наука й навчання

Ботсад Поліського університету — передусім наукова й навчальна база. Тут акліматизують дерева й кущі, перспективні для озеленення міст і лісового господарства Полісся, вивчають пряно-ароматичні й лікарські рослини, зберігають генофонд рідкісних і зникаючих видів регіону. На дослідних ділянках проходять практичні заняття студенти агрономічного факультету й факультету ветеринарної медицини, а на фітосанітарній ділянці вирощують зернові, овочеві, ягідні й декоративні культури.

Дослідні ділянки — робоча зона науковців, а в будні сад працює насамперед для студентів. Саме тому для вільних прогулянок його відкривають у вихідні, а екскурсії в будні погоджують з університетом заздалегідь.

Рідкісні дерева саду: що про них цікаво знати

  • Гінкго дволопатеве — «живий пам’ятник» прадавніх часів, рід якого існує понад 200 мільйонів років. Восени листя стає яскраво-жовтим; з нього виготовляють препарати для судин головного мозку.
  • Оксамит амурський (коркове дерево) — його товста м’яка кора справді схожа на корок. Алея цих дерев — одна з найстаріших у саду.
  • Каштан їстівний — на відміну від звичного кінського, дає їстівні горіхи; для Полісся це рідкість.
  • Сосна сибірська — «кедр», чиї горішки знають усі; у саду її вивчали як перспективну для регіону.
  • Елеутерокок — далекосхідний кущ, корені якого використовують у тонізуючих препаратах.

Табличок біля рослин небагато, тож для знайомства з колекцією найкраще замовити екскурсію з науковцем.

Що найбільше цінують відвідувачі

У репортажах житомирських медіа про ботсад найчастіше згадують:

  • Чорних лебедів — на чотирьох озерах саду в теплу пору року
  • Простір — 36,5 га — найбільший зелений науковий осередок міста
  • Весняне цвітіння — бузок, рододендрони й півонії
  • Вільний вхід у вихідні — після років закритого доступу
  • Незвичні дерева — гінкго, коркове дерево, їстівний каштан і чорний горіх

Головна порада — приходити в суботу чи неділю зранку і поводитися як у заповіднику: у перші дні відкриття частина гостей пошкодила рослини.

Ботанічний сад Житомира: фото

Що сфотографувати в саду в різні сезони:

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Ботанічний сад Житомира: фото
Переглянути фото в повному розмірі

Поради

  • Стежте за оголошеннями про дні відкритих дверей — навесні їх зазвичай більше.
  • Найкрасивіше — у травні й червні: бузок, рододендрони, півонії.
  • Не годуйте лебедів і не рвіть рослини.

Квіти в Житомирі

Півонії, троянди чи гортензії, як у ботсаду, можна подарувати й без візиту туди: доставка квітів у Житомирі — для рідних і друзів у місті.

Букет 5 блакитних гортензій
Переглянути фото в повному розмірі
Гортензії — як у житомирському ботсаду

Дивіться троянди та квіти в коробці.

35 рожевих піоновидних троянд
Переглянути фото в повному розмірі
Піоновидні троянди — ніжний букет

Часті питання

Де знаходиться ботанічний сад у Житомирі?

Вул. Корольова, 39; сад належить Поліському національному університету.

Чи можна відвідати ботанічний сад Житомира?

Так: щосуботи й щонеділі з 10:00 до 16:00 вхід вільний, у будні — екскурсії за домовленістю. Перевіряйте оголошення університету.

Чи є в ботсаду Житомира лебеді?

Так, у теплу пору року на озерах саду живуть чорні лебеді.

Скільки коштує вхід у ботанічний сад Житомира?

У вихідні вхід вільний; екскурсії й фотосесії в будні — за домовленістю з університетом.

Що найцікавіше в ботсаду Житомира?

Чорні лебеді на озерах, деревовидні півонії, бузок і рододендрони навесні, рідкісні дерева — гінкго, каштан їстівний, сосна сибірська.

Коли найкраще їхати в ботсад Житомира?

У травні — червні, коли цвітуть бузок, рододендрони й півонії, а на озерах уже живуть лебеді; восени — на золоте гінкго.

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.