Ботанічний сад Поліського національного університету в Житомирі — найбільший зелений науковий осередок міста: 36,5 гектара, сотні видів дерев і кущів, колекції півоній, бузку й рододендронів та чотири озера, на яких у теплу пору живуть чорні лебеді. Розповідаємо історію саду, що в ньому подивитися, що й коли цвіте, коли сад відкритий і як потрапити всередину.
Ботанічний сад заснували 1933 року як навчальну й науково-дослідну базу Житомирського сільськогосподарського інституту. Спершу він займав лише 2 гектари, а в колекції були харчові, технічні, лікарські й кормові рослини. Згодом площу збільшили до 6 га: заклали алею коркового дерева — оксамиту амурського, а 1938–1940 років — невеликий дендрарій. Розбудовував сад завідувач кафедри ботаніки О. Л. Барановський: на гектарі ділянки з’явилися колекція кількох десятків сортів винограду, маточник карликових підщеп і фундуки. Перед війною дендроколекція налічувала близько 300 видів і форм.
У 1941–1944 роках колекції, насіннєвий фонд і більшість дерев було знищено — відновлювати сад довелося з 126 уцілілих видів і форм. У 1983–1993 роках, за доцента В. Т. Харчишина, у саду звели оригінальний триповерховий будинок у гуцульському стилі з лабораторіями й лекційною аудиторією, а в дендрарії створили близько 40 біогруп — бузку, рододендронів, ірисів, сосни сибірської, бука лісового, самшиту, айви японської. На базі саду виконано чотири докторські й близько 30 кандидатських дисертацій.
Нині сад займає 36,5 гектара, належить Поліському національному університету й входить до природно-заповідного фонду України.
Що подивитися: дендрарій, колекції й озера
У дендрарії — понад 350 видів дерев і кущів, а загалом у саду ростуть сотні деревних і понад тисячу трав’янистих видів. Ось що варто знайти:
Адреса: Житомир, вул. Корольова, 39; вхід — через головну браму ботанічного саду Поліського університету.
Графік: з весни 2024 року сад відкритий для вільних прогулянок щосуботи й щонеділі з 10:00 до 16:00.
Вхід: у вихідні — безкоштовний; у будні — екскурсії й фотосесії за домовленістю з університетом.
Правила: сад — заповідна територія, а не парк: не можна пошкоджувати рослини, краще не торкатися незнайомих (серед них є отруйні); працюють камери спостереження.
Графік може змінюватися — перевіряйте оголошення університету перед поїздкою. Інші сади країни — у путівнику ботанічні сади України.
Озера й чорні лебеді
Окраса саду — чотири озера. Університет очистив їх дно від мулу, укріпив береги, облаштував тераси, альтанки й лавки, а вздовж води проклав доріжки з плиткою. У теплу пору року на озерах живуть чорні лебеді — найпопулярніший «об’єкт» для фото серед відвідувачів. Птахів не годують хлібом: це шкодить їм і забруднює воду. Сад розглядає можливість поповнити береги водними й прибережними рослинами — лататтям, рогозом, частухою, — щоб озера стали ще й живою експозицією.
Маршрут прогулянки ботсадом на 2 години
Сад великий, тож щоб побачити головне, рухайтеся приблизно так:
Партер біля входу — сезонні клумби, канни й гібіскуси, будинок лабораторії в гуцульському стилі.
Нижній дендрарій — алея коркового дерева, гінкго, каштан їстівний і горіх чорний.
Біогрупи бузку й рододендронів — у травні це найкрасивіша частина саду.
Альпійська гірка й колекція пряних трав — лаванда, шавлія, гісоп.
Озера — альтанки, тераси й чорні лебеді; гарне місце для відпочинку на лавці.
Верхній дендрарій — сосна сибірська, тис, платан і тиша.
На неспішну прогулянку закладайте 1,5–2 години.
Чим займається сад: наука й навчання
Ботсад Поліського університету — передусім наукова й навчальна база. Тут акліматизують дерева й кущі, перспективні для озеленення міст і лісового господарства Полісся, вивчають пряно-ароматичні й лікарські рослини, зберігають генофонд рідкісних і зникаючих видів регіону. На дослідних ділянках проходять практичні заняття студенти агрономічного факультету й факультету ветеринарної медицини, а на фітосанітарній ділянці вирощують зернові, овочеві, ягідні й декоративні культури.
Дослідні ділянки — робоча зона науковців, а в будні сад працює насамперед для студентів. Саме тому для вільних прогулянок його відкривають у вихідні, а екскурсії в будні погоджують з університетом заздалегідь.
Рідкісні дерева саду: що про них цікаво знати
Гінкго дволопатеве — «живий пам’ятник» прадавніх часів, рід якого існує понад 200 мільйонів років. Восени листя стає яскраво-жовтим; з нього виготовляють препарати для судин головного мозку.
Оксамит амурський (коркове дерево) — його товста м’яка кора справді схожа на корок. Алея цих дерев — одна з найстаріших у саду.
Каштан їстівний — на відміну від звичного кінського, дає їстівні горіхи; для Полісся це рідкість.
Сосна сибірська — «кедр», чиї горішки знають усі; у саду її вивчали як перспективну для регіону.
Елеутерокок — далекосхідний кущ, корені якого використовують у тонізуючих препаратах.
Табличок біля рослин небагато, тож для знайомства з колекцією найкраще замовити екскурсію з науковцем.
Що найбільше цінують відвідувачі
У репортажах житомирських медіа про ботсад найчастіше згадують:
Чорних лебедів — на чотирьох озерах саду в теплу пору року
Простір — 36,5 га — найбільший зелений науковий осередок міста
Весняне цвітіння — бузок, рододендрони й півонії
Вільний вхід у вихідні — після років закритого доступу
Незвичні дерева — гінкго, коркове дерево, їстівний каштан і чорний горіх
Головна порада — приходити в суботу чи неділю зранку і поводитися як у заповіднику: у перші дні відкриття частина гостей пошкодила рослини.
Вул. Корольова, 39; сад належить Поліському національному університету.
Чи можна відвідати ботанічний сад Житомира?
Так: щосуботи й щонеділі з 10:00 до 16:00 вхід вільний, у будні — екскурсії за домовленістю. Перевіряйте оголошення університету.
Чи є в ботсаду Житомира лебеді?
Так, у теплу пору року на озерах саду живуть чорні лебеді.
Скільки коштує вхід у ботанічний сад Житомира?
У вихідні вхід вільний; екскурсії й фотосесії в будні — за домовленістю з університетом.
Що найцікавіше в ботсаду Житомира?
Чорні лебеді на озерах, деревовидні півонії, бузок і рододендрони навесні, рідкісні дерева — гінкго, каштан їстівний, сосна сибірська.
Коли найкраще їхати в ботсад Житомира?
У травні — червні, коли цвітуть бузок, рододендрони й півонії, а на озерах уже живуть лебеді; восени — на золоте гінкго.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.