Герань і пеларгонія: у чому різниця, цікаві факти й догляд

Герань на підвіконні в бабусі — картинка, знайома майже кожному. Але чи знаєте ви, що ця рослина насправді називається пеларгонією, а справжня герань росте в саду й навіть на луках України? Розповідаємо, чим вони відрізняються, які бувають пеларгонії, які цікаві факти й легенди з ними пов'язані — і як доглядати за «геранню», щоб вона цвіла майже цілий рік.

Переглянути фото в повному розмірі

Герань чи пеларгонія?

Обидва роди належать до однієї родини геранієвих, і 1753 року Карл Лінней справді об'єднав їх під назвою Geranium. Але вже 1789 року французький ботанік Шарль Л'Ерітьє виділив пеларгонії в окремий рід. Назви походять від грецьких слів: geranos — «журавель», pelargos — «лелека». Плоди обох рослин витягнуті й схожі на пташиний дзьоб.

У побуті ж «геранню» досі називають пеларгонію, тож у цій статті ми використовуємо обидва слова.

Цікаві факти про пеларгонію

• Батьківщина — Південна Африка. Із приблизно 280 видів пеларгоній більшість росте в Капській області. До Європи їх привезли в XVII столітті голландські й англійські мореплавці, а в XIX столітті пеларгонія стала модною прикрасою вікторіанських домів.
• Листя пахне по-різному. Існують запашні пеларгонії з ароматом троянди, лимона, м'яти, яблука й навіть шоколаду. Аромат відчувається, якщо потерти листок.
• Олія «герані» — це пеларгонія. Ефірну олію, яку продають як «геранієву», отримують із пеларгонії запашної. Її широко використовують у парфумерії й косметиці.
• «Рослина від комарів» — міф. Сорти з цитрусовим запахом продають як такі, що відлякують комарів, але дослідження не підтверджують помітного ефекту від рослини в горщику.
• Їстівні квітки. Квітки й листя деяких запашних пеларгоній кондитери використовують для ароматизації цукру, джемів і випічки — але лише з рослин, вирощених без хімічної обробки.

Переглянути фото в повному розмірі

Які бувають пеларгонії

• Зональні — найпопулярніші, з темною «зоною» на круглому листі й шапками квіток. Цвітуть майже цілий рік за доброго світла.
• Плющолисті (ампельні) — зі звисаючими пагонами й глянцевим листям, як у плюща. Ідеальні для балконних ящиків і підвісних кашпо.
• Королівські — із великими, майже як в азалії, квітками. Примхливіші за інші: без прохолодної зимівлі часто не цвітуть.
• Запашні — цінуються не за квіти, а за ароматне різьблене листя.
• Ангельські — компактні, з квітками, що нагадують братики (фіалки триколірні).

Переглянути фото в повному розмірі

Як доглядати за пеларгонією

• Світло. Найсонячніше вікно. За браку світла пагони витягуються, а цвітіння припиняється. Улітку пеларгонію можна винести на балкон.
• Полив. Помірний, коли верхній шар землі підсох. Пеларгонія легше переносить посуху, ніж перелив; обприскувати листя не треба.
• Зимівля. Узимку — світле прохолодне місце (+10…+15 °C) і рідкісний полив. Це головний секрет рясного цвітіння навесні.
• Обрізка. Наприкінці зими вкоротіть витягнуті пагони й прищипуйте молоді, щоб кущ був пишним. Відцвілі суцвіття видаляйте.
• Підживлення. Із весни до осені раз на 2 тижні — добривом для квітучих рослин із переважанням калію.
• Горщик. Невеликий: у тісноті пеларгонія цвіте краще.

Розмноження живцями

Пеларгонія дуже легко розмножується. Зріжте верхівковий живець завдовжки 7–10 см із 3–4 листками, видаліть нижнє листя й бутони, підсушіть зріз 1–2 години й посадіть у легкий ґрунт або поставте у воду. Коріння з'явиться за 2–3 тижні. Найкращий час — весна й кінець літа.

Переглянути фото в повному розмірі

Легенди й повір'я

З геранню пов'язано багато народних історій. За однією з них, квітка виросла на місці, де впали сльози втомленого журавля, що відстав від ключа, — звідси й «журавлина» назва. У Європі розповідали про шевця, який приніс додому квітку герані, і дружина, замилувавшись нею, забула про сварку. У різних культурах герань вважали оберегом дому й символом затишку. Це фольклор, але він добре пояснює, чому пеларгонія так довго лишається «домашньою» квіткою.

Справжня герань у саду

Садові герані (журавці) — невибагливі багаторічники, що зимують в Україні без укриття. Вони утворюють щільні кущі з блакитними, фіолетовими, рожевими чи білими квітками й добре ростуть у півтіні. У природі в нас трапляються герань лучна й лісова, а в садах популярні герань великокореневищна з ароматним листям і гібриди на кшталт «Rozanne», що цвітуть усе літо.

Переглянути фото в повному розмірі

Пеларгонія токсична для котів і собак, якщо її з'їсти. Тримайте горщики поза досяжністю улюбленців. Ефірні олії не замінюють лікування — будь-які питання про здоров'я обговорюйте з лікарем.

Обрати квітучу рослину для підвіконня можна в каталозі рослин у горщиках. Пеларгонія добре почувається й на сонячному кухонному вікні — про інші рослини для кухні читайте у статті рослини для кухні.

Часті запитання

Чим герань відрізняється від пеларгонії?

Пеларгонія — кімнатна рослина з Південної Африки, яку в нас називають геранню. Справжня герань — садовий багаторічник, що зимує в ґрунті.

Чому пеларгонія не цвіте?

Найчастіше бракує світла, горщик надто великий або не було прохолодної зимівлі.

Чи правда, що герань відлякує комарів?

Ні, ефект рослини в горщику не підтверджений дослідженнями.

Як розмножити пеларгонію?

Верхівковими живцями 7–10 см навесні чи наприкінці літа — вони вкорінюються у воді чи ґрунті за 2–3 тижні.

Переглянути фото в повному розмірі

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.