Крокус і шафран: легенди, історія та як їх розрізнити

Крокуси — одні з перших квітів весни: вони пробиваються крізь сніг уже наприкінці лютого. А їхній осінній родич, шафран, тисячоліттями був найдорожчою прянощею світу. Розповідаємо легенди про крокус — від грецьких міфів до римських надмірностей, — відокремлюємо міфи від фактів і пояснюємо, чим весняний крокус відрізняється від шафрану й отруйного пізньоцвіту.

Квіти з доставкою Києвом — кошики квітів та квіти в коробці.

Переглянути фото в повному розмірі

Крокус і шафран: одна рослина чи різні?

Крокус і шафран — це той самий рід Crocus родини півникових (ірисових), у якому близько 100 видів. Але в побуті ці слова означають різне:

• Весняні крокуси (крокус весняний, золотистий та інші) — декоративні рослини, що цвітуть ранньою весною білими, жовтими, бузковими й смугастими квітками.
• Шафран посівний (Crocus sativus) цвіте восени. Прянощі шафран — це висушені червоні приймочки його квіток, по три в кожній квітці. Щоб отримати кілограм шафрану, треба вручну зібрати близько 150 тисяч квіток, тому прянощі такі дорогі. Рослина не дає насіння й розмножується лише бульбоцибулинами.
• Пізньоцвіт (Colchicum), який іноді називають «осіннім крокусом», — зовсім інша рослина, і вона отруйна. Розрізнити просто: у пізньоцвіту шість тичинок, у крокуса — три.

Назви прийшли з давнини: грецьке krokos означало шафран, а слово «шафран» походить від арабського за‘фаран, пов’язаного з жовтим кольором.

Шафран в історії

Переглянути фото в повному розмірі

Шафран — одна з найдавніших культурних прянощів. На фресках острова Санторіні (Акротірі, близько XVII століття до н. е.) зображено дівчат, що збирають шафран. Його згадують єгипетські папіруси, «Пісня над піснями» та праці Гіппократа. Шафраном фарбували тканини, ароматизували вино й пахощі, його використовували в косметиці та ритуалах. У буддійській традиції «шафрановим» називають жовто-помаранчевий колір чернечого вбрання, хоча на практиці для фарбування частіше використовували доступніші барвники.

Переглянути фото в повному розмірі

Вирощувати шафран у Європі почали за арабів в Іспанії в X столітті; згодом центрами стали Італія, Франція та Англія (містечко Саффрон-Волден отримало назву від шафранових полів). Декоративні весняні крокуси до садів Західної Європи потрапили в XVI столітті з Османської імперії — їх поширював, зокрема, ботанік Карл Клузіус.

Легенди й міфи про крокус

Переглянути фото в повному розмірі

Юнак Крокус і німфа Смілакс

Найвідомішу історію переказує Овідій у «Метаморфозах»: юнак Крокус покохав німфу Смілакс, але їхнє кохання було нещасливим, і боги перетворили юнака на квітку шафрану, а німфу — на виткий смілакс. За іншою версією міфу, Крокус був другом бога Гермеса й загинув, випадково вражений його диском, — майже як Гіацинт у міфі про Аполлона. З крапель крові юнака виросли квіти з яскраво-червоними приймочками.

Весілля Зевса й Гери

В «Іліаді» Гомер описує, як на вершині гори Іди під Зевсом і Герою земля вкрилася свіжою травою, лотосом, крокусом і гіацинтом. Відтоді крокус вважався квіткою кохання й шлюбного ложа. Про ці квіти — у наших статтях про квітку лотоса та мову квітів.

Боги в шафранових шатах

У міфах шафранове вбрання носили обрані: богиня зорі Еос — «шафраношата» в Гомера, бог Діоніс і його супутники; Ясон, готуючись до випробування в Колхіді, скинув шафрановий плащ. Жовто-помаранчевий колір був знаком розкоші й божественності.

Переглянути фото в повному розмірі

Римська розкіш

У Римі шафраном посипали підлоги бенкетних зал і сцени театрів, додавали його в пахощі й купелі. Особливо уславився своїми надмірностями імператор Геліогабал (Елагабал): за оповідями «Історії Августів», він купався в басейнах із шафрановою водою й устеляв ложа шафраном. Історики вважають багато з цих історій перебільшеними, але вони добре показують, наскільки цінними були прянощі.

Святий Валентин і жовтий крокус

Популярна сучасна історія про День святого Валентина розповідає, що в останній записці «від твого Валентина» лежав жовтий крокус, який повернув зір доньці тюремника. Це пізній народний переказ без історичних джерел, але він зробив крокус одним із символів свята закоханих.

Переглянути фото в повному розмірі

Крокуси в Україні

В Україні ростуть дикі види крокусів. Найвідоміший — шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus): навесні він вкриває бузковим килимом гірські луки Карпат, і подивитися на це цвітіння приїздять туристи. Вид занесено до Червоної книги України, тож зривати й викопувати дикі крокуси заборонено — милуйтеся ними на місці, а для саду купуйте цибулини в розсадниках.

Переглянути фото в повному розмірі

Як виростити крокуси в саду

• Садіть восени (вересень–жовтень) на глибину 7–10 см групами по 10–20 штук — так цвітіння виглядає ефектніше.
• Місце — сонячне або під листяними деревами, ґрунт — легкий, без застою води.
• Листя не зрізайте після цвітіння, доки воно саме не пожовтіє: воно живить бульбоцибулину на наступний рік.
• Гарні сусіди — підсніжники, проліски, морозники та інші весняні первоцвіти.

Переглянути фото в повному розмірі

Переглянути фото в повному розмірі

Часті запитання

Чи можна отримати шафран із весняних крокусів?

Ні. Прянощі отримують лише з приймочок шафрану посівного, що цвіте восени.

Чим крокус відрізняється від пізньоцвіту?

У крокуса три тичинки, у пізньоцвіту — шість. Пізньоцвіт отруйний.

Чому шафран такий дорогий?

Приймочки збирають уручну, у кожній квітці їх лише три, а на кілограм прянощів потрібно близько 150 тисяч квіток.

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.

Сторінка автора →