Кактус здається найзрозумілішою кімнатною рослиною: колючий, невибагливий, майже не потребує поливу. Але за звичним вазоном на підвіконні ховається одна з найнезвичайніших родин рослин на Землі. Серед кактусів є лісові епіфіти, рослини заввишки з шестиповерховий будинок і види, чиї плоди продають у супермаркетах. Зібрали цікаві факти про кактуси й заразом розібрали популярні міфи.
Кактусові (Cactaceae) — родина квіткових рослин із порядку гвоздикоцвітих. У ній налічують близько 1800 видів, і майже всі вони родом із Північної та Південної Америки. Єдиний помітний виняток — ріпсаліс ягідний (Rhipsalis baccifera), що росте й у тропічній Африці, на Мадагаскарі та Шрі-Ланці. Усі інші кактуси, які трапляються сьогодні в Середземномор'ї, Африці чи Австралії, завезла людина.
Слово «кактус» походить від давньогрецького κάκτος — так греки називали колючу рослину, схожу на артишок. Карл Лінней використав цю назву для роду, а згодом вона перейшла на всю родину.
Кактуси в цифрах
12 цікавих фактів про кактуси
1. Колючки — це видозмінене листя
Більшість кактусів не мають звичного листя. Його роль виконує зелене стебло, а колючки — це листки, що перетворилися на захисні голки. Вони захищають від тварин, дають тінь і допомагають збирати росу.
2. Головна ознака кактуса — ареоли
Молочаї та інші сукуленти теж бувають колючими, тому їх часто плутають із кактусами. Відрізнити справжній кактус допомагають ареоли — невеликі «подушечки», з яких ростуть колючки, волоски, нові пагони та квіти. Ареоли є тільки в кактусів.
3. Кактуси «дихають» уночі
Багато кактусів використовують особливий тип фотосинтезу — CAM. Продихи відкриваються вночі, коли прохолодніше, і рослина запасає вуглекислий газ. Удень продихи закриті, і води випаровується значно менше.
Декабрист (шлюмбергера), епіфілум і ріпсаліс походять із вологих тропічних лісів. Вони ростуть на деревах як епіфіти, не люблять прямого сонця й поливу «раз на місяць». Тому догляд за лісовими кактусами зовсім інший, ніж за пустельними.
5. Найменший і найвищий
Blossfeldia liliputana з Болівії та Аргентини — один із найменших кактусів: доросла рослина близько 1–2 см у діаметрі. Рекордсмен за висотою — мексиканський Pachycereus pringlei, він сягає приблизно 19 метрів.
6. Сагуаро росте дуже повільно
Знаменитий кактус із вестернів — сагуаро (Carnegiea gigantea) з пустелі Сонора. У перші роки він додає буквально по сантиметру, бічні «руки» з'являються нерідко лише через 50–70 років, а живе він 150 років і більше. Квітка сагуаро — символ штату Аризона.
7. Кактуси регулярно цвітуть
Поширена думка, що кактус цвіте раз у житті й потім гине, — міф. Його плутають з агавою, яка справді часто відмирає після цвітіння. Кактуси за правильного догляду цвітуть щороку. Квітки бувають білими, жовтими, рожевими, червоними, помаранчевими й фіолетовими. В одних видів вони живуть кілька днів, в інших — лише одну ніч: наприклад, у селеніцереуса, якого називають «королевою ночі».
Багатьом пустельним кактусам, наприклад мамілляріям, ребуціям і лобівіям, для закладання бутонів потрібна зимівля: світле місце, температура близько 5–12 °C і майже повна відсутність поливу. Якщо кактус зимує біля гарячої батареї, він витягується й не цвіте. Докладно про такий режим — у статті про догляд за лобівією.
9. Пітахая — теж кактус
Драконів фрукт, або пітахая, — плід ліаноподібного кактуса селеніцереуса. Їстівні й плоди опунції (їх називають «колючою грушею»), а молоді пласкі стебла опунції — нопалес — популярний овоч у мексиканській кухні.
10. На кактусах добувають барвник
На опунціях живе комаха кошеніль. Із висушених самок отримують кармінний барвник (харчова добавка E120). Ацтеки фарбували ним тканини, а після відкриття Америки кармін став одним із найцінніших товарів, які іспанці везли до Європи.
На гербі й прапорі Мексики зображено орла, який сидить на опунції й тримає змію. За легендою, саме в такому місці ацтеки заснували свою столицю Теночтітлан — нинішнє Мехіко.
12. Кактус може стати лихом
Завезені до Австралії опунції на початку XX століття розрослися на мільйонах гектарів пасовищ. Проблему розв'язав маленький південноамериканський метелик кактобластис: його гусениці живляться опунцією. Це один із найвідоміших прикладів біологічної боротьби з бур'янами.
Міфи про кактуси
«Кактус біля комп'ютера захищає від випромінювання». Ні. Рослина не поглинає електромагнітне випромінювання монітора чи роутера. Ставити кактус біля комп'ютера можна — просто заради краси.
«Кактус не треба поливати». Треба, просто рідше, ніж інші рослини. Навесні й улітку — після того як земля повністю просохне, взимку більшість пустельних видів — майже без поливу.
«Кактуси люблять будь-яку спеку». У природі багато видів справді переносять сильну спеку, але на підвіконні влітку їх легко обпекти, якщо різко винести з тіні на сонце. Привчайте до яскравого світла поступово.
«Кактуси — хижаки». Ні. Кактуси не ловлять комах — це роблять інші рослини, наприклад росичка чи венерина мухоловка.
Ґрунт. Покупний для кактусів і сукулентів із додаванням крупного піску чи перліту, горщик — із дренажним отвором.
Полив. Лише після повного просихання землі; зайва вода — головна причина загибелі кактусів.
Обережно з опунцією. Окрім великих колючок, у неї є глохідії — крихітні зазубрені волоски, що легко впиваються в шкіру. Пересаджуйте в щільних рукавичках, а волоски зручно зняти липкою стрічкою.
Кактус — вдалий подарунок для тих, хто багато подорожує або тільки починає вирощувати рослини. Обрати його можна в каталозі рослин у горщиках. А якщо хочеться зібрати мінісад, подивіться, як зробити композицію із сукулентів.
Часті запитання
Скільки видів кактусів існує?
Близько 1800 видів. Кількість змінюється, бо ботаніки регулярно переглядають класифікацію.
Чи правда, що кактус цвіте раз у житті?
Ні. Кактуси цвітуть регулярно, якщо отримують достатньо світла влітку й прохолодну суху зимівлю.
Де батьківщина кактусів?
Північна й Південна Америка. Лише ріпсаліс ягідний природно росте й за її межами.
Який кактус найбільший?
Pachycereus pringlei з Мексики — до приблизно 19 метрів заввишки.
Чи допомагає кактус від випромінювання комп'ютера?
Ні, це міф. Кактус не поглинає випромінювання техніки.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.