Помаранчеві плоди хурми з’являються на прилавках пізньої осені, коли інші фрукти вже минули. Багато хто знає її «в’яжучий» смак, але далеко не вся хурма така. Розповідаємо, якою буває хурма, як обрати стиглий плід і чи можна виростити це дерево в українському саду.
В’яжучий смак дають дубильні речовини — таніни. У терпких сортах їх багато, поки плід твердий, тому таку хурму можна їсти лише зовсім м’якою, майже желеподібною. Нетерпкі сорти (наприклад, схожий на помідор «фуюу» чи «корольок» із коричнюватою м’якоттю) солодкі навіть твердими.
Шкірка має бути яскравою й цілою, а чашолистки — сухими.
Якщо хурма терпка, залиште її дозрівати за кімнатної температури в пакеті з яблуком чи бананом: етилен, який вони виділяють, пришвидшує достигання.
Заморожування на добу теж зменшує в’яжучий смак.
Не варто їсти багато недостиглої терпкої хурми: таніни погано перетравлюються.
Хурма в українському саду
Хурма східна переносить морози приблизно до −15…−18 °C, тому добре росте на півдні України та на Закарпатті. Хурма віргінська з Північної Америки та її гібриди зі східною значно зимостійкіші, і їх пробують вирощувати навіть у центральних областях. Дерево любить сонячне захищене місце й добре дренований ґрунт, а восени особливо гарне: листя опадає, а помаранчеві плоди лишаються висіти на гілках.
Через розчинні таніни, яких особливо багато в недостиглих плодах терпких сортів.
Чи можна виростити хурму з кісточки?
Так, але сіянець може виявитися чоловічим або дати плоди не тієї якості; для врожаю надійніший щеплений саджанець.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.