Багато країн мають квітку, що стала їхньою візитівкою: тюльпан асоціюється з Нідерландами, сакура — з Японією, лотос — з Індією. Але далеко не всі такі символи закріплені законом: одні затверджені указом чи голосуванням, інші — просто традиція. Зібрали національні квіти різних країн із короткими історіями й позначили, де символ офіційний, а де — ні.
Офіційну національну квітку затверджено законом, указом або рішенням уряду. Наприклад, золота акація в Австралії (1988), троянда в США (1986), жоржина в Мексиці (1963).
Традиційний символ ніхто не затверджував, але його знають усі: тюльпан у Нідерландах, едельвейс у Швейцарії та Австрії, хризантема й сакура в Японії.
Англія — троянда. Тюдорівська троянда об'єднала червону троянду Ланкастерів і білу Йорків після Війни Червоної та Білої троянд (XV століття).
Шотландія — осот (будяк),Уельс — нарцис,Ірландія — трилисник (конюшина, яку пов'язують зі святим Патриком).
Нідерланди — тюльпан. Офіційного статусу немає, але в XVII столітті країна пережила «тюльпаноманію», а сьогодні залишається найбільшим експортером цибулин. Квіткові столиці Європи описано в статті про квіткові міста Європи.
Франція — ірис. Стилізована лілія (флер-де-ліс) століттями була символом французьких королів; ботаніки вважають, що її прообразом міг бути ірис.
Німеччина — волошка (неофіційно), Фінляндія — конвалія (обрана голосуванням 1967 року), Швейцарія та Австрія — едельвейс (неофіційно).
Японія — хризантема й сакура. Закону про національну квітку немає, але хризантема зображена на імператорській печатці, а цвітіння сакури — головне весняне свято країни.
Індія — лотос. Квітка, що росте з мулу й залишається чистою, — символ чистоти в індуїзмі та буддизмі.
Південна Корея — гібіскус сирійський (мугунхва). Його назву перекладають як «вічно квітучий», квітку зображено на гербі країни.
Малайзія — гібіскус (з 1960 року), Сінгапур — орхідея Vanda Miss Joaquim (з 1981 року), Таїланд — касія трубчаста із золотими гронами.
Китай офіційної національної квітки не має; найчастіше в цій ролі називають півонію та квітку сливи мейхуа.
Канада офіційної національної квітки не має: головний рослинний символ — кленовий лист, а власні квіти має кожна провінція.
Мексика — жоржина, родом із Мексики, оголошена національною квіткою 1963 року.
Бразилія — жовтий іпе, з 1961 року; його цвітіння — яскравий знак кінця сухого сезону.
Аргентина — сейбо (еритрина) з червоними квітками.
ПАР — королівська протея, найбільша з протей; на її честь названо національну збірну з крикету.
Австралія — золота акація, офіційно з 1988 року; 1 вересня відзначають Національний день акації.
А яка квітка в України?
Офіційно затвердженої національної квітки в України немає. Найупізнаваніші рослинні символи — соняшник (Україна входить до числа найбільших виробників соняшнику), калина й мальва. З 2014 року червоний мак став символом пам'яті жертв Другої світової війни, а згодом — і пам'яті захисників України.
Часті запитання
Чому одна країна може мати дві квітки?
Коли символ неофіційний, різні традиції уживаються поруч, як хризантема й сакура в Японії.
Чи можна подарувати національну квітку іноземному гостю?
Так, це приємний жест. Але з'ясуйте культурні нюанси: наприклад, хризантеми в низці європейських країн асоціюються з кладовищем.
Авторка: Марія Світловір
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.
День народження
Гортензії