В українській традиції трави й квіти були не лише ліками, про які сьогодні краще питати лікаря, а й важливою частиною свят. Ними прикрашали оселі, плели вінки, несли до церкви освячувати. Розповідаємо, які рослини супроводжували літній народний календар і що з цих звичаїв живе й досі.
Дати за новоюліанським календарем, ухваленим 2023 року
Зелені свята (Трійця). Хати прикрашали гілками клена й липи, а долівку встеляли аїром, любистком і м’ятою — від них в оселі стояв свіжий запах.
Івана Купала. Дівчата плели вінки з польових квітів і трав і пускали їх на воду; з цією ніччю пов’язана легенда про цвіт папороті, якого в природі не існує.
Маковія. На початку серпня освячують маковійчики — букети з голівок маку, м’яти, волошок, календули й чорнобривців.
Яблучний Спас. Освячують яблука, груші, мед і квіти — після цього, за звичаєм, можна їсти плоди нового врожаю.
Друга Пречиста. У середині серпня до церкви несуть букети з трав і останніх літніх квітів; на заході України цей день називають Зільною Богородицею.
У традиційному вінку кожна квітка мала своє значення: барвінок — символ життя й вірності, чорнобривці — пам’ять про рідну домівку, мальви й маки — краса й молодість, колоски — достаток. Сьогодні такі вінки знову плетуть на Купала й фестивалі.
Важливо: ця стаття — про культурні традиції. Використовувати трави для лікування варто лише після консультації з лікарем.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.