UFL logo

Українське намисто: історія, символіка й види

ID:
1672
Кількість переглядів:
9744
Розділ:
Останнє оновлення:


Матеріал підготовлено за сприяння сервісу доставка квітів UFL. Намисто — одна з найдавніших прикрас на території України. Воно має багато назв: монисто, буси, коралі, пацьорки, згарди. Для української жінки намисто було не просто прикрасою, а оберегом, знаком достатку й частиною святкового та буденного вбрання.

Українське намисто з коралами
Переглянути фото в повному розмірі

Трохи історії

Перші намиста робили з того, що давала природа: кісточок плодів, зерен, мушель, звіриних зубів. Згодом з’явилися намистини з каменю, металу й скла, а потім — із дорогих привізних матеріалів: коралів, перлів, венеційського скла. Такі прикраси передавали у спадок від матері до доньки й вважали родинною цінністю.

Старовинне українське намисто
Переглянути фото в повному розмірі

Як носили намисто і що воно означало

У традиційній культурі вийти на люди без намиста вважалося непристойним. Його носили і в свято, і в будні, адже намисто було оберегом від пристріту й злих сил. За прикрасою легко було зрозуміти достаток родини: небагаті дівчата мали 2–3 разки, а заможні — 10–15 і більше, від шиї до пояса. Великі намистини нанизували в центр, дрібні — по краях.

Види українського намистаКораліуся Українасимвол здоров’яБурштинПолісся, Волинь,ПрикарпаттяДукачімонети з бантом,Центр і СхідЗгардилатунні хрести,ГуцульщинаПацьоркискляні буси,зокрема венеційськіСилянки, ґерданибісерні прикраси,Карпати, Буковина
Головні види намиста й регіони, де їх носили.

Види українського намиста

Коралі

Найвідоміше й найулюбленіше намисто по всій Україні. Коралі привозили із Середземномор’я, тож вони коштували дуже дорого; бідні дівчата носили скляні чи керамічні імітації. Вважали, що яскраві коралі свідчать про здоров’я господині, а якщо тьмяніють — це знак хвороби. Червоні коралі в поєднанні з вишиванкою стали одним із символів українського костюма.

Коралове намисто
Переглянути фото в повному розмірі

Бурштин

На Поліссі, Волині й Прикарпатті носили намисто зі «щирого», тобто справжнього, бурштину — його видобували тут же. Великі намистини часто поєднували з коралями. Вважали, що бурштин дарує здоров’я і красу.

Бурштинове намисто
Переглянути фото в повному розмірі

Металеві прикраси: дукачі й згарди

Дукач — велика монета чи медальйон із декоративним «бантом», який носили на стрічках або разом із коралями. Назва походить від дукатів — європейських золотих монет; пізніше використовували монети різних держав. Дукачі були ознакою заможності, їх носили в Центральній і Східній Україні.

Згарди — гуцульські прикраси з латунних литих хрестиків, нанизаних на шнурок чи ремінець. Салба — буковинський нагрудник із тканини, розшитий монетами.

Металеві прикраси: дукачі й згарди
Переглянути фото в повному розмірі

Скляні буси й перли

«Пацьорками» називали скляні буси. Найцінніші привозили з Венеції — розписні намистини з острова Мурано коштували дуже дорого. Перли теж були розкішшю, доступною лише заможним родинам.

Скляні буси-пацьорки
Переглянути фото в повному розмірі

Бісерні прикраси

У XIX столітті, коли чеський бісер став масовим і недорогим, поширилися бісерні намиста: силянки, ґердани, лучки. Особливо ними славляться Гуцульщина, Покуття й Буковина, де їхні візерунки досі передають із покоління в покоління.

Намисто сьогодні

Сьогодні інтерес до традиційних прикрас знову зростає: майстерні відроджують старовинні техніки, а коралі, дукачі й силянки носять не лише до вишиванки, а й із сучасним одягом. Добре намисто з натуральних матеріалів — гарний подарунок зі змістом.

Часті запитання

Що символізує червоне намисто?

Життєву силу, здоров’я й захист від злих сил. Червоний колір в українській традиції — колір кохання й життя.

Скільки разків намиста носили дівчата?

Від двох-трьох у небагатих до десяти-п’ятнадцяти в заможних.

Про символи української культури читайте також у статті головні українські квіти. А букет до свята замовте з доставкою квітів по Києву від UFL.

У статті використано фотографії майстерні «Треті Півні» та з інших джерел.

Авторка Марія Світловір
Переглянути фото в повному розмірі

Авторка: Марія Світловір

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини» (2001). Бакалавр біології, магістр із садівництва. Пише про рослини, працює в садовому центрі з підбором і пересадкою, публікується в довідниках про рослинний світ.